حَدَّثَنِي عَبْدُ الْأَعْلَى بْنُ حَمَّادٍ حَدَّثَنَا حَمَّادُ بْنُ سَلَمَةَ عَنْ إِسْحَقَ بْنِ عَبْدِ اللَّهِ بْنِ أَبِي طَلْحَةَ عَنْ عَبْدِ الرَّحْمَنِ بْنِ أَبِي عَمْرَةَ عَنْ أَبِي هُرَيْرَةَ عَنْ النَّبِيِّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فِيمَا يَحْكِي عَنْ رَبِّهِ عَزَّ وَجَلَّ قَالَ أَذْنَبَ عَبْدٌ ذَنْبًا فَقَالَ اللَّهُمَّ اغْفِرْ لِي ذَنْبِي فَقَالَ تَبَارَكَ وَتَعَالَى أَذْنَبَ عَبْدِي ذَنْبًا فَعَلِمَ أَنَّ لَهُ رَبًّا يَغْفِرُ الذَّنْبَ وَيَأْخُذُ بِالذَّنْبِ ثُمَّ عَادَ فَأَذْنَبَ فَقَالَ أَيْ رَبِّ اغْفِرْ لِي ذَنْبِي فَقَالَ تَبَارَكَ وَتَعَالَى عَبْدِي أَذْنَبَ ذَنْبًا فَعَلِمَ أَنَّ لَهُ رَبًّا يَغْفِرُ الذَّنْبَ وَيَأْخُذُ بِالذَّنْبِ ثُمَّ عَادَ فَأَذْنَبَ فَقَالَ أَيْ رَبِّ اغْفِرْ لِي ذَنْبِي فَقَالَ تَبَارَكَ وَتَعَالَى أَذْنَبَ عَبْدِي ذَنْبًا فَعَلِمَ أَنَّ لَهُ رَبًّا يَغْفِرُ الذَّنْبَ وَيَأْخُذُ بِالذَّنْبِ اعْمَلْ مَا شِئْتَ فَقَدْ غَفَرْتُ لَكَ قَالَ عَبْدُ الْأَعْلَى لَا أَدْرِي أَقَالَ فِي الثَّالِثَةِ أَوْ الرَّابِعَةِ اعْمَلْ مَا شِئْتَ قَالَ أَبُو أَحْمَدَ حَدَّثَنِي مُحَمَّدُ بْنُ زَنْجُويَةَ الْقُرَشِيُّ الْقُشَيْرِيُّ حَدَّثَنَا عَبْدُ الْأَعْلَى بْنُ حَمَّادٍ النَّرْسِيُّ بِهَذَا الْإِسْنَادِ حَدَّثَنِي عَبْدُ بْنُ حُمَيْدٍ حَدَّثَنِي أَبُو الْوَلِيدِ حَدَّثَنَا هَمَّامٌ حَدَّثَنَا إِسْحَقُ بْنُ عَبْدِ اللَّهِ بْنِ أَبِي طَلْحَةَ قَالَ كَانَ بِالْمَدِينَةِ قَاصٌّ يُقَالُ لَهُ عَبْدُ الرَّحْمَنِ بْنُ أَبِي عَمْرَةَ قَالَ فَسَمِعْتُهُ يَقُولُ سَمِعْتُ أَبَا هُرَيْرَةَ يَقُولُ سَمِعْتُ رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ يَقُولُ إِنَّ عَبْدًا أَذْنَبَ ذَنْبًا بِمَعْنَى حَدِيثِ حَمَّادِ بْنِ سَلَمَةَ وَذَكَرَ ثَلَاثَ مَرَّاتٍ أَذْنَبَ ذَنْبًا وَفِي الثَّالِثَةِ قَدْ غَفَرْتُ لِعَبْدِي فَلْيَعْمَلْ مَا شَاءَ

Розповів мені [Абдул А'ля бін Хаммад], що розповів нам [Хаммад бін Салама] від [Ісхака бін Абдулли бін Абу Талхи] від [Абдуррахмана бін Абу Амри] від [Абу Хурайри] від Пророка, мир йому та благословення Аллаха, про те, що сказав Аллах Субханаху Ва Та'ала: «Одного разу була людина, яка скоїла гріх. Після цього вона молилася і молилася: «О Аллах, прости мої гріхи!» Тоді Аллах Субханаху Ва Та'ала сказав: «Воістину, Мій раб визнає, що він згрішив, і він знає, що в нього є Бог, який може прощати гріхи або покарати його за гріхи». Тоді людина знову грішить і молиться: «О Аллах, прости мої гріхи!» Тож Аллах Субханаху Ва Та'аля сказав: «Мій раб згрішив, і він знає, що в нього є Бог, який прощає гріхи або карає Своїх рабів за гріхи. Тож робіть усе, що хочете, бо Я обов’язково прощу вам (якщо ви покаєтесь)». Абдул Алла сказав: «Я не знаю, чи Посланник Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав: «Роби, як хочеш» втретє чи вчетверте». Абу Ахмад сказав; він розповідав мені, що Мухаммад ібн Занджуя Аль Курасі Аль Кусяїрі розповідав нам про Абдул Алла ібн Хаммад Ан Нарсі з цим санадом. [Ішак ібн Абдуллах ібн Абу Тальха] сказав він; Давним-давно в Медині була людина, яка розповідала історію, її зазвичай називали [Абдуррахман ібн Абу Амра], сказав він; я чув, як він казав; я чув, як [Абу Хурайра] казав; я одного разу чув, як Пророк, мир йому і благословення Аллаха, сказав: Раб чинить гріх... - що є значенням хадису Хаммада ібн Салами, де згадується лафаз; - «скоїв гріх» тричі. І втретє він сказав: «Я (Аллах) простив свого раба, тож роби, як тобі завгодно».