حَدَّثَنَا مُحَمَّدُ بْنُ إِسْمَعِيلَ حَدَّثَنَا هِشَامُ بْنُ عَمَّارٍ حَدَّثَنَا عَبْدُ الْحَمِيدِ بْنُ حَبِيبِ بْنِ أَبِي الْعِشْرِينَ حَدَّثَنَا الْأَوْزَاعِيُّ حَدَّثَنَا حَسَّانُ بْنُ عَطِيَّةَ عَنْ سَعِيدِ بْنِ الْمُسَيَّبِ أَنَّهُ لَقِيَ أَبَا هُرَيْرَةَفَقَالَ أَبُو هُرَيْرَةَ أَسْأَلُ اللَّهَ أَنْ يَجْمَعَ بَيْنِي وَبَيْنَكَ فِي سُوقِ الْجَنَّةِ فَقَالَ سَعِيدٌ أَفِيهَا سُوقٌ قَالَ نَعَمْ أَخْبَرَنِي رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ أَنَّ أَهْلَ الْجَنَّةِ إِذَا دَخَلُوهَا نَزَلُوا فِيهَا بِفَضْلِ أَعْمَالِهِمْ ثُمَّ يُؤْذَنُ فِي مِقْدَارِ يَوْمِ الْجُمُعَةِ مِنْ أَيَّامِ الدُّنْيَا فَيَزُورُونَ رَبَّهُمْ وَيُبْرِزُ لَهُمْ عَرْشَهُ وَيَتَبَدَّى لَهُمْ فِي رَوْضَةٍ مِنْ رِيَاضِ الْجَنَّةِ فَتُوضَعُ لَهُمْ مَنَابِرُ مِنْ نُورٍ وَمَنَابِرُ مِنْ لُؤْلُؤٍ وَمَنَابِرُ مِنْ يَاقُوتٍ وَمَنَابِرُ مِنْ زَبَرْجَدٍ وَمَنَابِرُ مِنْ ذَهَبٍ وَمَنَابِرُ مِنْ فِضَّةٍ وَيَجْلِسُ أَدْنَاهُمْ وَمَا فِيهِمْ مِنْ دَنِيٍّ عَلَى كُثْبَانِ الْمِسْكِ وَالْكَافُورِ وَمَا يَرَوْنَ أَنَّ أَصْحَابَ الْكَرَاسِيِّ بِأَفْضَلَ مِنْهُمْ مَجْلِسًا قَالَ أَبُو هُرَيْرَةَ قُلْتُ يَا رَسُولَ اللَّهِ وَهَلْ نَرَى رَبَّنَا قَالَ نَعَمْ قَالَ هَلْ تَتَمَارَوْنَ فِي رُؤْيَةِ الشَّمْسِ وَالْقَمَرِ لَيْلَةَ الْبَدْرِ قُلْنَا لَا قَالَ كَذَلِكَ لَا تُمَارَوْنَ فِي رُؤْيَةِ رَبِّكُمْ وَلَا يَبْقَى فِي ذَلِكَ الْمَجْلِسِ رَجُلٌ إِلَّا حَاضَرَهُ اللَّهُ مُحَاضَرَةً حَتَّى يَقُولَ لِلرَّجُلِ مِنْهُمْ يَا فُلَانُ بْنَ فُلَانٍ أَتَذْكُرُ يَوْمَ قُلْتَ كَذَا وَكَذَا فَيُذَكَّرُ بِبَعْضِ غَدْرَاتِهِ فِي الدُّنْيَا فَيَقُولُ يَا رَبِّ أَفَلَمْ تَغْفِرْ لِي فَيَقُولُ بَلَى فَسَعَةُ مَغْفِرَتِي بَلَغَتْ بِكَ مَنْزِلَتَكَ هَذِهِ فَبَيْنَمَا هُمْ عَلَى ذَلِكَ غَشِيَتْهُمْ سَحَابَةٌ مِنْ فَوْقِهِمْ فَأَمْطَرَتْ عَلَيْهِمْ طِيبًا لَمْ يَجِدُوا مِثْلَ رِيحِهِ شَيْئًا قَطُّ وَيَقُولُ رَبُّنَا تَبَارَكَ وَتَعَالَى قُومُوا إِلَى مَا أَعْدَدْتُ لَكُمْ مِنْ الْكَرَامَةِ فَخُذُوا مَا اشْتَهَيْتُمْ فَنَأْتِي سُوقًا قَدْ حَفَّتْ بِهِ الْمَلَائِكَةُ فِيهِ مَا لَمْ تَنْظُرْ الْعُيُونُ إِلَى مِثْلِهِ وَلَمْ تَسْمَعْ الْآذَانُ وَلَمْ يَخْطُرْ عَلَى الْقُلُوبِ فَيُحْمَلُ لَنَا مَا اشْتَهَيْنَا لَيْسَ يُبَاعُ فِيهَا وَلَا يُشْتَرَى وَفِي ذَلِكَ السُّوقِ يَلْقَى أَهْلُ الْجَنَّةِ بَعْضُهُمْ بَعْضًا قَالَ فَيُقْبِلُ الرَّجُلُ ذُو الْمَنْزِلَةِ الْمُرْتَفِعَةِ فَيَلْقَى مَنْ هُوَ دُونَهُ وَمَا فِيهِمْ دَنِيٌّ فَيَرُوعُهُ مَا يَرَى عَلَيْهِ مِنْ اللِّبَاسِ فَمَا يَنْقَضِي آخِرُ حَدِيثِهِ حَتَّى يَتَخَيَّلَ إِلَيْهِ مَا هُوَ أَحْسَنُ مِنْهُ وَذَلِكَ أَنَّهُ لَا يَنْبَغِي لِأَحَدٍ أَنْ يَحْزَنَ فِيهَا ثُمَّ نَنْصَرِفُ إِلَى مَنَازِلِنَا فَيَتَلَقَّانَا أَزْوَاجُنَا فَيَقُلْنَ مَرْحَبًا وَأَهْلًا لَقَدْ جِئْتَ وَإِنَّ بِكَ مِنْ الْجَمَالِ أَفْضَلَ مِمَّا فَارَقْتَنَا عَلَيْهِ فَيَقُولُ إِنَّا جَالَسْنَا الْيَوْمَ رَبَّنَا الْجَبَّارَ وَيَحِقُّنَا أَنْ نَنْقَلِبَ بِمِثْلِ مَا انْقَلَبْنَاقَالَ أَبُو عِيسَى هَذَا حَدِيثٌ غَرِيبٌ لَا نَعْرِفُهُ إِلَّا مِنْ هَذَا الْوَجْهِ وَقَدْ رَوَى سُوَيْدُ بْنُ عَمْرٍو عَنْ الْأَوْزَاعِيِّ شَيْئًا مِنْ هَذَا الْحَدِيثِ

Розповів нам [Мухаммад ібн Ісмаїл], розповів нам [Хісьям ібн Аммар], розповів нам [Абдул Хамід ібн Хабіб ібн Абу аль-Ісірін], розповів нам [Аль-Аузаї], розповів нам [Хасан ібн Атія] від [Саїда ібн аль-Мусайїба], що він зустрів [Абу Хурайру], потім Абу Хурайра сказав: Я прошу Аллаха об'єднати мене з вами на небесному ринку. Саїд запитав: Чи є там ринок? Абу Хурайра відповів: «Так, Посланник Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав мені, що коли мешканці небес потрапляють у рай, вони залишаються там завдяки доброчесності своїх діянь, потім їм дозволено стільки ж п’ятниць, скільки й днів світу, потім вони відвідують свого Господа, потім Господь показує їм Свій арш, їм з’являється один із небесних садів, потім для них встановлюються кафедри світла, кафедри перлів, кафедри якута, кафедри з коштовностей, кафедри золота, кафедри срібла, найнижчі серед них за рівнем смирення сиділи на курганах мускусу та кафуру, і вони думали, що місця тих, хто володів стільцями, не кращі за їхні». Абу Хурайра спитав: «О Посланник Аллаха, чи побачимо ми нашого Господа?» Він відповів: «Так». Посланник Аллаха (мир йому і благословення) спитав: «Чи маєте ви труднощі, коли бачите сонце та місяць у ніч повного місяця?» Ми відповіли: «Ні». Він сказав: «Так само, Тобі не важко побачити свого Господа. І в цьому зібранні немає нікого, окрім Аллаха, який приходить до нього з істиною, доки Він не запитає одного з них: «О такий-то, сину такого-то, чи пам’ятаєш ти, коли ти сказав таке-то?» Аллах нагадує йому про деякі з його гріхів у цьому світі. Він каже: «О Господи, невже Ти не простиш мені?» Аллах каже: «Так, безмежність Мого прощення сягає навіть цього твого місця». Коли вони були подібні, небо затінило їх над ними і пролило дощем пахощів, аромат яких вони ніколи не відчували, наш Господь Табарака ва Та'ала сказав: «Встаньте до слави, яку Я приготував для вас, і візьміть те, що хочете». Потім ми прийшли на ринок, оточений ангелами, де було щось подібне до того, чого жодне око ніколи не бачило, жодне вухо ніколи не чуло і жодне серце ніколи не уявляло, тоді нам принесли те, що ми хотіли, там це не продавалося і не купувалося. «На цьому ринку мешканці Раю зустрінуться один з одним». Він продовжив: «Людина, яка живе у високій квартирі в Раю, прийде і зустріне когось, хто нижчий за неї за рангом і становищем, і вона буде здивована одягом, який їй показують, і не закінчить своїх слів, поки не уявить собі щось краще за себе, тому нікому не личить сумувати в Раю. Після цього ми повернулися до своїх домівок, і наші дружини привітали нас, кажучи: Ласкаво просимо, ви прийшли в кращому стані, ніж коли покинули нас. Він сказав: Дійсно, ми сьогодні супроводжуємо нашого Господа Аль-Джаббара, і нам личить повернутися в такому ж стані». Абу Іса сказав: «Цей хадис — хасан гаріб, ми знаємо його лише з цього ланцюга передачі». [Сувайд бін Амру] передав частину цього хадису від [Аль-Аузаї].