Імам Ахмад : 13535
حَدَّثَنَا عَفَّانُ حَدَّثَنَا حَمَّادٌ عَنْ ثَابِتٍ عَنْ أَنَسٍ أَنَّ امْرَأَةً كَانَ فِي عَقْلِهَا شَيْءٌ فَقَالَتْ يَا رَسُولَ اللَّهِ إِنَّ لِي حَاجَةً فَقَالَ يَا أُمَّ فُلَانٍ انْظُرِي إِلَى أَيِّ الطَّرِيقِ شِئْتِ فَقَامَ مَعَهَا يُنَاجِيهَا حَتَّى قَضَتْ حَاجَتَهَا
Нам [Аффану] передали [Хаммаду] від [Сабіта] від [Анаса], що була одна жінка, розум якої був не зовсім здоровий, і вона сказала: «О Посланник Аллаха, у мене є потреба». Тоді (Посланник Аллаха, мир йому і благословення Аллаха) сказав: «О Умм Фулан, йди шляхом, яким хочеш». Потім (Посланник Аллаха, мир йому і благословення Аллаха) став поруч з нею і розмовляв з нею, поки (жінка) не закінчила свою справу.