Імам Дарімі : 2937
حَدَّثَنَا أَبُو بَكْرٍ عَنْ وَكِيعٍ قَالَ إِذَا كَانَا أَخَوَيْنِ فَادَّعَى أَحَدُهُمَا أَخًا وَأَنْكَرَهُ الْآخَرُ قَالَ كَانَ ابْنُ أَبِي لَيْلَى يَقُولُ هِيَ مِنْ سِتَّةٍ لِلَّذِي لَمْ يَدَّعِ ثَلَاثَةٌ وَلِلْمُدَّعِي سَهْمَانِ وَلِلْمُدَّعَى سَهْمٌ
[Абу Бакр] передав нам від [Вакі], що він сказав: «Якщо є два брати, і один з них називає себе братом, а інший не називає себе братом, [Ібн Абу Лайла] сказав: «Поділ спадщини є шестичастинним. Той, хто не називає себе братом, отримує три частини, той, хто називає себе братом, отримує дві частини, а той, кого називають братом, отримує одну частину».