Імам Бухарі : 4823

حَدَّثَنَا مَحْمُودٌ حَدَّثَنَا أَبُو أُسَامَةَ حَدَّثَنَا هِشَامٌ قَالَ أَخْبَرَنِي أَبِي عَنْ أَسْمَاءَ بِنْتِ أَبِي بَكْرٍ رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُمَا قَالَتْتَزَوَّجَنِي الزُّبَيْرُ وَمَا لَهُ فِي الْأَرْضِ مِنْ مَالٍ وَلَا مَمْلُوكٍ وَلَا شَيْءٍ غَيْرَ نَاضِحٍ وَغَيْرَ فَرَسِهِ فَكُنْتُ أَعْلِفُ فَرَسَهُ وَأَسْتَقِي الْمَاءَ وَأَخْرِزُ غَرْبَهُ وَأَعْجِنُ وَلَمْ أَكُنْ أُحْسِنُ أَخْبِزُ وَكَانَ يَخْبِزُ جَارَاتٌ لِي مِنْ الْأَنْصَارِ وَكُنَّ نِسْوَةَ صِدْقٍ وَكُنْتُ أَنْقُلُ النَّوَى مِنْ أَرْضِ الزُّبَيْرِ الَّتِي أَقْطَعَهُ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ عَلَى رَأْسِي وَهِيَ مِنِّي عَلَى ثُلُثَيْ فَرْسَخٍ فَجِئْتُ يَوْمًا وَالنَّوَى عَلَى رَأْسِي فَلَقِيتُ رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ وَمَعَهُ نَفَرٌ مِنْ الْأَنْصَارِ فَدَعَانِي ثُمَّ قَالَ إِخْ إِخْ لِيَحْمِلَنِي خَلْفَهُ فَاسْتَحْيَيْتُ أَنْ أَسِيرَ مَعَ الرِّجَالِ وَذَكَرْتُ الزُّبَيْرَ وَغَيْرَتَهُ وَكَانَ أَغْيَرَ النَّاسِ فَعَرَفَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ أَنِّي قَدْ اسْتَحْيَيْتُ فَمَضَى فَجِئْتُ الزُّبَيْرَ فَقُلْتُ لَقِيَنِي رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ وَعَلَى رَأْسِي النَّوَى وَمَعَهُ نَفَرٌ مِنْ أَصْحَابِهِ فَأَنَاخَ لِأَرْكَبَ فَاسْتَحْيَيْتُ مِنْهُ وَعَرَفْتُ غَيْرَتَكَ فَقَالَ وَاللَّهِ لَحَمْلُكِ النَّوَى كَانَ أَشَدَّ عَلَيَّ مِنْ رُكُوبِكِ مَعَهُ قَالَتْ حَتَّى أَرْسَلَ إِلَيَّ أَبُو بَكْرٍ بَعْدَ ذَلِكَ بِخَادِمٍ تَكْفِينِي سِيَاسَةَ الْفَرَسِ فَكَأَنَّمَا أَعْتَقَنِي

[Махмуд] розповів нам [Абу Усама], [Хішам] розповів нам: [Мій батько] розповів мені від [Асми бінт Абу Бакр, радийаллаху анхума], що вона сказала: Аз Зубайр ібн Аввам одружився зі мною. У той час у нього не було ні майна, ні рабів, і нічого не було, крім лійки та коня. Тож я годувала та поїла його коня, шила його відро та робила тісто для хліба. Хоча я не була людиною, яка добре пекла хліб. Тому мої сусіди з ансарів пекли хліб. Я перенесла насіння фініків з саду Аз Зубайра, який Посланник Аллаха, мир йому та благословення, призначив мені на голову. Земля була від мене на дві третини Фарсаху. Одного разу я прийшов, коли насіння фініків було на моїй голові. Потім я зустрів Посланника Аллаха (мир йому і благословення Аллаха), який був з деякими ансарами. Потім він покликав мене і сказав: «Гей, гей, мабуть, він хоче посадити мене на возі позаду себе. Однак я сором'язливий, коли ходжу з чоловіками, і я пам'ятаю заздрість Аз Зубайра, він найревнивіша людина. Тож Посланник Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) знав, що я сором'язливий, тому він пішов. Після цього я пішов до Аз Зубайра і сказав: «Посланник Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) зустрів мене, коли на моїй голові був фінік. Тим часом він був з кількома людьми з числа ансарів, тому він запросив мене покататися на возі, але мені було ніяково, і я також знав про твою заздрість». Тож Аз Зубайр сказав: «Клянусь Аллахом, те, що ти приніс насіння фініків, для мене краще, ніж те, що ти їхав з ним на возі». Зрештою, Абу Бакр послав хадима, який міг виконати мою роботу, доглядати за кіньми. І це було так, ніби він звільнив мене.