Імам Бухарі (الامام البخاري) - 7008 Хадіси
ВСІ ДІЇ ЗАЛЕЖАТЬ ВІД НАМІРУ
Імам Бухарі : 1
حَدَّثَنَا الْحُمَيْدِيُّ عَبْدُ اللَّهِ بْنُ الزُّبَيْرِ قَالَ حَدَّثَنَا سُفْيَانُ قَالَ حَدَّثَنَا يَحْيَى بْنُ سَعِيدٍ الْأَنْصَارِيُّ قَالَ أَخْبَرَنِي مُحَمَّدُ بْنُ إِبْرَاهِيمَ التَّيْمِيُّ أَنَّهُ سَمِعَ عَلْقَمَةَ بْنَ وَقَّاصٍ اللَّيْثِيَّ يَقُولُ سَمِعْتُ عُمَرَ بْنَ الْخَطَّابِ رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُ عَلَى الْمِنْبَرِقَالَ سَمِعْتُ رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ يَقُولُ إِنَّمَا الْأَعْمَالُ بِالنِّيَّاتِ وَإِنَّمَا لِكُلِّ امْرِئٍ مَا نَوَى فَمَنْ كَانَتْ هِجْرَتُهُ إِلَى دُنْيَا يُصِيبُهَا أَوْ إِلَى امْرَأَةٍ يَنْكِحُهَا فَهِجْرَتُهُ إِلَى مَا هَاجَرَ إِلَيْهِ
Він сказав нам [Аль-Хумайді Абдулла бін Аз-Зубайр], він сказав, Він сказав нам [Суф'ян], який сказав, що Він сказав нам [Ях'я бін Саїд аль-Ансарі] сказав, Він сказав нам [Мухаммед бін Ібрагім ат-Таймі], що він чув, як [Алькама бін Вакаш аль-Лайці] сказав; Я колись чув, як [Умар бін аль-Хатсаб] з кафедри сказав; Я чув, як Пророк, мир йому і благословення Аллаха, сказав: «Усі дії залежать від наміру, і (винагорода) для кожної людини (залежить) від того, що було задумано; Той, хто має намір емігрувати через світ, до якого він хоче дістатися, або через жінку, з якою він хоче одружитися, то його еміграція буде тим, чого він мав намір».
ЯК ОДКРОВЕННЯ ДОСТАВЛЯЄТЬСЯ РАСУЛУЛЛАХУ
Імам Бухарі : 2
حَدَّثَنَا عَبْدُ اللَّهِ بْنُ يُوسُفَ قَالَ أَخْبَرَنَا مَالِكٌ عَنْ هِشَامِ بْنِ عُرْوَةَ عَنْ أَبِيهِ عَنْ عَائِشَةَ أُمِّ الْمُؤْمِنِينَ رَضِيَ اللَّهُ عَنْهَا أَنَّ الْحَارِثَ بْنَ هِشَامٍ رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُ سَأَلَ رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فَقَالَ يَا رَسُولَ اللَّهِ كَيْفَ يَأْتِيكَ الْوَحْيُ فَقَالَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ أَحْيَانًا يَأْتِينِي مِثْلَ صَلْصَلَةِ الْجَرَسِ وَهُوَ أَشَدُّهُ عَلَيَّ فَيُفْصَمُ عَنِّي وَقَدْ وَعَيْتُ عَنْهُ مَا قَالَ وَأَحْيَانًا يَتَمَثَّلُ لِي الْمَلَكُ رَجُلًا فَيُكَلِّمُنِي فَأَعِي مَا يَقُولُ قَالَتْ عَائِشَةُ رَضِيَ اللَّهُ عَنْهَا وَلَقَدْ رَأَيْتُهُ يَنْزِلُ عَلَيْهِ الْوَحْيُ فِي الْيَوْمِ الشَّدِيدِ الْبَرْدِ فَيَفْصِمُ عَنْهُ وَإِنَّ جَبِينَهُ لَيَتَفَصَّدُ عَرَقًا
Нам передали, що [Абдуллах ібн Юсуф] сказав: [Малік] передав нам від [Хішама ібн Урви] від [його батька] від [Аїші], Матері Віруючих, що Аль-Харіс ібн Хішам запитав Посланника Аллаха (мир йому і благословення Аллаха): «О Посланнику Аллаха, як до тебе сходить одкровення?» Посланник Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) відповів: «Іноді воно приходить до мене, як звук дзвону, і це найважчий шлях для мене, потім воно зупиняється, щоб я міг зрозуміти, що передається. А іноді приходить ангел у вигляді людини і говорить зі мною, тому я дотримуюся того, що він каже». Аїша сказала: «Справді, одного разу я бачила, як до нього (мир йому і благословення Аллаха) сходить одкровення дуже холодного дня, потім воно зупинилося, і я побачила, як піт ллється з його чола».
СВІДЧЕННЯ ЄВАНГЕЛІЯ ПРО ПРОРОКА МУХАММЕДА: ПІДХІД ОДКРИТТЯ ТА ДОКАЗИ ПРИСУТНОСТІ
Імам Бухарі : 3
حَدَّثَنَا يَحْيَى بْنُ بُكَيْرٍ قَالَ حَدَّثَنَا اللَّيْثُ عَنْ عُقَيْلٍ عَنْ ابْنِ شِهَابٍ عَنْ عُرْوَةَ بْنِ الزُّبَيْرِ عَنْ عَائِشَةَ أُمِّ الْمُؤْمِنِينَ أَنَّهَا قَالَتْأَوَّلُ مَا بُدِئَ بِهِ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ مِنْ الْوَحْيِ الرُّؤْيَا الصَّالِحَةُ فِي النَّوْمِ فَكَانَ لَا يَرَى رُؤْيَا إِلَّا جَاءَتْ مِثْلَ فَلَقِ الصُّبْحِ ثُمَّ حُبِّبَ إِلَيْهِ الْخَلَاءُ وَكَانَ يَخْلُو بِغَارِ حِرَاءٍ فَيَتَحَنَّثُ فِيهِ وَهُوَ التَّعَبُّدُ اللَّيَالِيَ ذَوَاتِ الْعَدَدِ قَبْلَ أَنْ يَنْزِعَ إِلَى أَهْلِهِ وَيَتَزَوَّدُ لِذَلِكَ ثُمَّ يَرْجِعُ إِلَى خَدِيجَةَ فَيَتَزَوَّدُ لِمِثْلِهَا حَتَّى جَاءَهُ الْحَقُّ وَهُوَ فِي غَارِ حِرَاءٍ فَجَاءَهُ الْمَلَكُ فَقَالَ اقْرَأْ قَالَ مَا أَنَا بِقَارِئٍ قَالَ فَأَخَذَنِي فَغَطَّنِي حَتَّى بَلَغَ مِنِّي الْجَهْدَ ثُمَّ أَرْسَلَنِي فَقَالَ اقْرَأْ قُلْتُ مَا أَنَا بِقَارِئٍ فَأَخَذَنِي فَغَطَّنِي الثَّانِيَةَ حَتَّى بَلَغَ مِنِّي الْجَهْدَ ثُمَّ أَرْسَلَنِي فَقَالَ اقْرَأْ فَقُلْتُ مَا أَنَا بِقَارِئٍ فَأَخَذَنِي فَغَطَّنِي الثَّالِثَةَ ثُمَّ أَرْسَلَنِي فَقَالَ{ اقْرَأْ بِاسْمِ رَبِّكَ الَّذِي خَلَقَ خَلَقَ الْإِنْسَانَ مِنْ عَلَقٍ اقْرَأْ وَرَبُّكَ الْأَكْرَمُ }فَرَجَعَ بِهَا رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ يَرْجُفُ فُؤَادُهُ فَدَخَلَ عَلَى خَدِيجَةَ بِنْتِ خُوَيْلِدٍ رَضِيَ اللَّهُ عَنْهَا فَقَالَ زَمِّلُونِي زَمِّلُونِي فَزَمَّلُوهُ حَتَّى ذَهَبَ عَنْهُ الرَّوْعُ فَقَالَ لِخَدِيجَةَ وَأَخْبَرَهَا الْخَبَرَ لَقَدْ خَشِيتُ عَلَى نَفْسِي فَقَالَتْ خَدِيجَةُ كَلَّا وَاللَّهِ مَا يُخْزِيكَ اللَّهُ أَبَدًا إِنَّكَ لَتَصِلُ الرَّحِمَ وَتَحْمِلُ الْكَلَّ وَتَكْسِبُ الْمَعْدُومَ وَتَقْرِي الضَّيْفَ وَتُعِينُ عَلَى نَوَائِبِ الْحَقِّ فَانْطَلَقَتْ بِهِ خَدِيجَةُ حَتَّى أَتَتْ بِهِ وَرَقَةَ بْنَ نَوْفَلِ بْنِ أَسَدِ بْنِ عَبْدِ الْعُزَّى ابْنَ عَمِّ خَدِيجَةَ وَكَانَ امْرَأً قَدْ تَنَصَّرَ فِي الْجَاهِلِيَّةِ وَكَانَ يَكْتُبُ الْكِتَابَ الْعِبْرَانِيَّ فَيَكْتُبُ مِنْ الْإِنْجِيلِ بِالْعِبْرَانِيَّةِ مَا شَاءَ اللَّهُ أَنْ يَكْتُبَ وَكَانَ شَيْخًا كَبِيرًا قَدْ عَمِيَ فَقَالَتْ لَهُ خَدِيجَةُ يَا ابْنَ عَمِّ اسْمَعْ مِنْ ابْنِ أَخِيكَ فَقَالَ لَهُ وَرَقَةُ يَا ابْنَ أَخِي مَاذَا تَرَى فَأَخْبَرَهُ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ خَبَرَ مَا رَأَى فَقَالَ لَهُ وَرَقَةُ هَذَا النَّامُوسُ الَّذِي نَزَّلَ اللَّهُ عَلَى مُوسَى يَا لَيْتَنِي فِيهَا جَذَعًا لَيْتَنِي أَكُونُ حَيًّا إِذْ يُخْرِجُكَ قَوْمُكَ فَقَالَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ أَوَمُخْرِجِيَّ هُمْ قَالَ نَعَمْ لَمْ يَأْتِ رَجُلٌ قَطُّ بِمِثْلِ مَا جِئْتَ بِهِ إِلَّا عُودِيَ وَإِنْ يُدْرِكْنِي يَوْمُكَ أَنْصُرْكَ نَصْرًا مُؤَزَّرًا ثُمَّ لَمْ يَنْشَبْ وَرَقَةُ أَنْ تُوُفِّيَ وَفَتَرَ الْوَحْيُقَالَ ابْنُ شِهَابٍ وَأَخْبَرَنِي أَبُو سَلَمَةَ بْنُ عَبْدِ الرَّحْمَنِ أَنَّ جَابِرَ بْنَ عَبْدِ اللَّهِ الْأَنْصَارِيَّ قَالَ وَهُوَ يُحَدِّثُ عَنْ فَتْرَةِ الْوَحْيِ فَقَالَ فِي حَدِيثِهِ بَيْنَا أَنَا أَمْشِي إِذْ سَمِعْتُ صَوْتًا مِنْ السَّمَاءِ فَرَفَعْتُ بَصَرِي فَإِذَا الْمَلَكُ الَّذِي جَاءَنِي بِحِرَاءٍ جَالِسٌ عَلَى كُرْسِيٍّ بَيْنَ السَّمَاءِ وَالْأَرْضِ فَرُعِبْتُ مِنْهُ فَرَجَعْتُ فَقُلْتُ زَمِّلُونِي زَمِّلُونِي فَأَنْزَلَ اللَّهُ تَعَالَى{ يَا أَيُّهَا الْمُدَّثِّرُ قُمْ فَأَنْذِرْ إِلَى قَوْلِهِ وَالرُّجْزَ فَاهْجُرْ }فَحَمِيَ الْوَحْيُ وَتَتَابَعَ تَابَعَهُ عَبْدُ اللَّهِ بْنُ يُوسُفَ وَأَبُو صَالِحٍ وَتَابَعَهُ هِلَالُ بْنُ رَدَّادٍ عَنْ الزُّهْرِيِّ وَقَالَ يُونُسُ وَمَعْمَرٌ بَوَادِرُهُ
Нам передали [Ях'я ібн Букайр], що нам передали [Аль-Лайтс] від [Укайла] від [Ібн Шихаба] від [Урви ібн Аз Зубайра] від [Айсії] - матері му'мінін -, що вона сказала: «Початок одкровення, яке прийшло до Посланника Аллаха, мир йому і благословення Аллаха, був із правдивого сну уві сні. І він не бачив снів, поки вони не приходили, як світанок. Потім він був благословенний любов'ю до самотності, потім він обрав печеру Хіро і довго терпів це, а саме молився вночі, перш ніж повернутися до своєї родини, щоб приготувати провізію, щоб знову терпіти. Потім він зустрівся з Хадіджею, щоб приготувати провізію. Нарешті прийшов Аль-Хак, міцно обійняв мене, а потім відпустив мене і знову сказав: «Читай!» Він відповів: «Я не вмію читати». Тож ангел схопив мене і міцно обійняв, потім відпустив мене і знову сказав: «Читай!». Він відповів: «Я не вмію». Читай». Ангел знову схопив мене і втретє дуже міцно обійняв, потім відпустив мене і знову сказав: (Читай, (згадуючи) ім'я твого Бога, який створив, Він створив людину зі згустку крові. Читай, і твій Бог — Наймилостивіший).» Пророк, мир йому, повернувся до своєї родини зі словами одкровення в тривожному стані. Він зустрів Хадіджу бінт Хавайлід і сказав: «Накрийте мене, накрийте мене!», поки його страх не зник. Потім він розповів Хадіджі, що сталося: «Я хвилювався за себе». Тож Хадіджа сказала: «Клянуся Аллахом, Аллах не завдасть тобі шкоди вічно, бо ти людина, яка пов'язує дружбу». Потім Хадіджа запросила його зустрітися з Варухом ібн Науфалем ібн Асадом ібн Абдул Уззою, сином дядька Хадіджі, який був християнином в епоху джахілії. Він також писав книги на івриті, а також написав Біблію на івриті з дозволу Аллаха. У той час Варуку був старий, і його очі були сліпими. Хадіджа сказала: «О сину мого дядька, послухай, що каже син твого брата». Варуку сказав: «О сину мого брата, що ти пережив?» Тож Посланник Аллаха (мир йому і благословення) розповів, що з ним сталося. Варуку сказав: «Це Намус, як Аллах колись відкрив Мусі. О, якби я був ще молодим і живий, коли тебе вигнав твій народ». Посланник Аллаха (мир йому і благословення) запитав: «Чи проженуть вони мене?» Варуку відповів: «Так. Тому що ніхто не приходить з тим, що ти приносиш, хіба що завдасть шкоди (буде ворожим). Якби я був присутній у той час, я б неодмінно допоміг тобі своїми здібностями». Варуку не пережив події, в яку він вірив, бо помер раніше, під час фатрох (порожнечі) одкровення. [Ібн Сійхаб] сказав; повідомив мені [Абу Салама ібн Абдуррахман], що [Джабір ібн Абдуллах аль-Аншарі] говорив про порожнечу одкровення, як передав Посланник Аллаха, мир йому і благословення Аллаха: «Коли я йшов, я почув голос з неба, я подивився в його бік і побачив Ангела, який прийшов до мене в печері Хіро, що сидів на стільці між небом і землею. Я злякався, пішов додому і сказав: «Накрийте мене. Накрийте мене». Тоді Аллах Та'ала послав одкровення: (О ви, хто покритий) доки не прийде слово Аллаха (і не залиште ідолів). Відтоді одкровення продовжує безперервно сходити». Цей хадис також передали [Абдулла ібн Юсуф] та [Абу Саліх], а також [Хілал ібн Раддад] від [Аз Зухрі]. І [Юнус] сказав; і [Ма'мар] погодився, що отримав його від Аз Зухрі.
НАКАЗУЙТЕ НЕ ВОРУХАТИ ЯЗИКОМ ПІД ЧАС ЗАУЧУВАННЯ КОРАНУ
Імам Бухарі : 4
حَدَّثَنَا مُوسَى بْنُ إِسْمَاعِيلَ قَالَ حَدَّثَنَا أَبُو عَوَانَةَ قَالَ حَدَّثَنَا مُوسَى بْنُ أَبِي عَائِشَةَ قَالَ حَدَّثَنَا سَعِيدُ بْنُ جُبَيْرٍ عَنْ ابْنِ عَبَّاسٍفِي قَوْلِهِ تَعَالَى{ لَا تُحَرِّكْ بِهِ لِسَانَكَ لِتَعْجَلَ بِهِ }قَالَ كَانَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ يُعَالِجُ مِنْ التَّنْزِيلِ شِدَّةً وَكَانَ مِمَّا يُحَرِّكُ شَفَتَيْهِ فَقَالَ ابْنُ عَبَّاسٍ فَأَنَا أُحَرِّكُهُمَا لَكُمْ كَمَا كَانَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ يُحَرِّكُهُمَا وَقَالَ سَعِيدٌ أَنَا أُحَرِّكُهُمَا كَمَا رَأَيْتُ ابْنَ عَبَّاسٍ يُحَرِّكُهُمَا فَحَرَّكَ شَفَتَيْهِ فَأَنْزَلَ اللَّهُ تَعَالَى{ لَا تُحَرِّكْ بِهِ لِسَانَكَ لِتَعْجَلَ بِهِ إِنَّ عَلَيْنَا جَمْعَهُ وَقُرْآنَهُ }قَالَ جَمْعُهُ لَكَ فِي صَدْرِكَ وَتَقْرَأَهُ{ فَإِذَا قَرَأْنَاهُ فَاتَّبِعْ قُرْآنَهُ }قَالَ فَاسْتَمِعْ لَهُ وَأَنْصِتْ{ ثُمَّ إِنَّ عَلَيْنَا بَيَانَهُ }ثُمَّ إِنَّ عَلَيْنَا أَنْ تَقْرَأَهُ فَكَانَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ بَعْدَ ذَلِكَ إِذَا أَتَاهُ جِبْرِيلُ اسْتَمَعَ فَإِذَا انْطَلَقَ جِبْرِيلُ قَرَأَهُ النَّبِيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ كَمَا قَرَأَهُ
«Розповів нам [Муса бін Ісмаїл], сказав він, розповів нам [Абу Авана], що розповів нам [Муса бін Абу Айся], сказав, розповів нам [Саїд бін Джубайр] від [Ібн Аббаса] про слова Аллаха Та'ала: (Не рухайте язиком, щоб (читати) Коран, бо ви швидко захочете (опанувати) його)». Ібн Аббас сказав: «Посланник Аллаха, мир йому і благословення Аллаха, мав дуже сильне бажання запам'ятати те, що було послано (Коран), і рухав губами». Ібн Аббас сказав: «Я рухатиму губами (щоб прочитати його) вам, як Посланник Аллаха, мир йому і благословення Аллаха, зробив зі мною». Мир йому і благословення Аллаха, рухайте обома губами. Тоді зійшло слово Аллаха Та'ала: Не рухайте язиком, щоб (читати) Коран, бо ви швидко (опануєте) його. Насправді, це… «Наш обов’язок — зібрати його (у ваших грудях) і (зробити вас розумними в) його читанні». Це означає, що Аллах збирає його у ваших грудях (щоб ви запам’ятали), а потім ви читаєте його: «Коли Ми закінчимо читати його, тоді переходьте до читання». Це означає: «Слухайте і мовчіть». Потім Аллах Та’аля сказав: «Тоді це пояснення справді Нашим рахунком. Це означає: «І це Наш обов’язок — читати його». І Посланник Аллаха, мир йому і благословення Аллаха, з того часу, як до нього прийшов Джибриль алейхіс салям, він слухав його. А коли Джибриль алейхіс салям пішов, тоді Пророк, мир йому і благословення Аллаха, прочитав його (своїм сподвижникам), як Джибриль алейхіс салям прочитав його йому, мир йому і благословення Аллаха.
М'ЯКІСТЬ ПРОРОКА ПРОТЯГОМ МІСЯЦЯ РАМАДАНУ, КОЛИ З АНГЕЛОМ ДЖІБРІЛЕМ
Імам Бухарі : 5
حَدَّثَنَا عَبْدَانُ قَالَ أَخْبَرَنَا عَبْدُ اللَّهِ قَالَ أَخْبَرَنَا يُونُسُ عَنْ الزُّهْرِيِّ ح و حَدَّثَنَا بِشْرُ بْنُ مُحَمَّدٍ قَالَ أَخْبَرَنَا عَبْدُ اللَّهِ قَالَ أَخْبَرَنَا يُونُسُ وَمَعْمَرٌ عَنْ الزُّهْرِيِّ نَحْوَهُ قَالَ أَخْبَرَنِي عُبَيْدُ اللَّهِ بْنُ عَبْدِ اللَّهِ عَنْ ابْنِ عَبَّاسٍ قَالَكَانَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ أَجْوَدَ النَّاسِ وَكَانَ أَجْوَدُ مَا يَكُونُ فِي رَمَضَانَ حِينَ يَلْقَاهُ جِبْرِيلُ وَكَانَ يَلْقَاهُ فِي كُلِّ لَيْلَةٍ مِنْ رَمَضَانَ فَيُدَارِسُهُ الْقُرْآنَ فَلَرَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ أَجْوَدُ بِالْخَيْرِ مِنْ الرِّيحِ الْمُرْسَلَةِ
Розповів нам [Абдан], що він сказав, розповів нам [Абдуллах], розповів нам [Юнус] від [Аз Зухрі], і з тим самим переказом, також розповів нам [Бісір бін Мухаммад] сказав, розповів нам [Абдуллах] сказав, розповів нам [Юнус] і [Ма'мар] від [Аз Зухрі], як інші сказали, розповів нам [Убайдуллах бін Абдуллах] від [Ібн Аббаса], що Посланник Аллаха (мир йому і благословення) був найніжнішою людиною, особливо в місяць Рамадан, коли ангел Джибриль Аллаха (мир йому і благословення) зустрів його, і саме Джибриль Аллаха (мир йому і благословення) приходив до нього щоночі в місяць Рамадан, де Джибриль Аллаха (мир йому і благословення) навчав Корану. Дійсно, Посланник Аллаха (мир йому і благословення) був набагато лагіднішим за вітер.
ДІАЛОГ ІРАКЛІЯ З АБУ СУФ'ЯНОМ ПРО ПРОРОКА МУХАММЕДА САВ
Імам Бухарі : 6
حَدَّثَنَا أَبُو الْيَمَانِ الْحَكَمُ بْنُ نَافِعٍ قَالَ أَخْبَرَنَا شُعَيْبٌ عَنْ الزُّهْرِيِّ قَالَ أَخْبَرَنِي عُبَيْدُ اللَّهِ بْنُ عَبْدِ اللَّهِ بْنِ عُتْبَةَ بْنِ مَسْعُودٍ أَنَّ عَبْدَ اللَّهِ بْنَ عَبَّاسٍ أَخْبَرَهُ أَنَّ أَبَا سُفْيَانَ بْنَ حَرْبٍ أَخْبَرَهُأَنَّ هِرَقْلَ أَرْسَلَ إِلَيْهِ فِي رَكْبٍ مِنْ قُرَيْشٍ وَكَانُوا تِجَارًا بِالشَّأْمِ فِي الْمُدَّةِ الَّتِي كَانَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ مَادَّ فِيهَا أَبَا سُفْيَانَ وَكُفَّارَ قُرَيْشٍ فَأَتَوْهُ وَهُمْ بِإِيلِيَاءَ فَدَعَاهُمْ فِي مَجْلِسِهِ وَحَوْلَهُ عُظَمَاءُ الرُّومِ ثُمَّ دَعَاهُمْ وَدَعَا بِتَرْجُمَانِهِ فَقَالَ أَيُّكُمْ أَقْرَبُ نَسَبًا بِهَذَا الرَّجُلِ الَّذِي يَزْعُمُ أَنَّهُ نَبِيٌّ فَقَالَ أَبُو سُفْيَانَ فَقُلْتُ أَنَا أَقْرَبُهُمْ نَسَبًا فَقَالَ أَدْنُوهُ مِنِّي وَقَرِّبُوا أَصْحَابَهُ فَاجْعَلُوهُمْ عِنْدَ ظَهْرِهِ ثُمَّ قَالَ لِتَرْجُمَانِهِ قُلْ لَهُمْ إِنِّي سَائِلٌ هَذَا عَنْ هَذَا الرَّجُلِ فَإِنْ كَذَبَنِي فَكَذِّبُوهُ فَوَاللَّهِ لَوْلَا الْحَيَاءُ مِنْ أَنْ يَأْثِرُوا عَلَيَّ كَذِبًا لَكَذَبْتُ عَنْهُ ثُمَّ كَانَ أَوَّلَ مَا سَأَلَنِي عَنْهُ أَنْ قَالَ كَيْفَ نَسَبُهُ فِيكُمْ قُلْتُ هُوَ فِينَا ذُو نَسَبٍ قَالَ فَهَلْ قَالَ هَذَا الْقَوْلَ مِنْكُمْ أَحَدٌ قَطُّ قَبْلَهُ قُلْتُ لَا قَالَ فَهَلْ كَانَ مِنْ آبَائِهِ مِنْ مَلِكٍ قُلْتُ لَا قَالَ فَأَشْرَافُ النَّاسِ يَتَّبِعُونَهُ أَمْ ضُعَفَاؤُهُمْ فَقُلْتُ بَلْ ضُعَفَاؤُهُمْ قَالَ أَيَزِيدُونَ أَمْ يَنْقُصُونَ قُلْتُ بَلْ يَزِيدُونَ قَالَ فَهَلْ يَرْتَدُّ أَحَدٌ مِنْهُمْ سَخْطَةً لِدِينِهِ بَعْدَ أَنْ يَدْخُلَ فِيهِ قُلْتُ لَا قَالَ فَهَلْ كُنْتُمْ تَتَّهِمُونَهُ بِالْكَذِبِ قَبْلَ أَنْ يَقُولَ مَا قَالَ قُلْتُ لَا قَالَ فَهَلْ يَغْدِرُ قُلْتُ لَا وَنَحْنُ مِنْهُ فِي مُدَّةٍ لَا نَدْرِي مَا هُوَ فَاعِلٌ فِيهَا قَالَ وَلَمْ تُمْكِنِّي كَلِمَةٌ أُدْخِلُ فِيهَا شَيْئًا غَيْرُ هَذِهِ الْكَلِمَةِ قَالَ فَهَلْ قَاتَلْتُمُوهُ قُلْتُ نَعَمْ قَالَ فَكَيْفَ كَانَ قِتَالُكُمْ إِيَّاهُ قُلْتُ الْحَرْبُ بَيْنَنَا وَبَيْنَهُ سِجَالٌ يَنَالُ مِنَّا وَنَنَالُ مِنْهُ قَالَ مَاذَا يَأْمُرُكُمْ قُلْتُ يَقُولُ اعْبُدُوا اللَّهَ وَحْدَهُ وَلَا تُشْرِكُوا بِهِ شَيْئًا وَاتْرُكُوا مَا يَقُولُ آبَاؤُكُمْ وَيَأْمُرُنَا بِالصَّلَاةِ وَالزَّكَاةِ وَالصِّدْقِ وَالْعَفَافِ وَالصِّلَةِ فَقَالَ لِلتَّرْجُمَانِ قُلْ لَهُ سَأَلْتُكَ عَنْ نَسَبِهِ فَذَكَرْتَ أَنَّهُ فِيكُمْ ذُو نَسَبٍ فَكَذَلِكَ الرُّسُلُ تُبْعَثُ فِي نَسَبِ قَوْمِهَا وَسَأَلْتُكَ هَلْ قَالَ أَحَدٌ مِنْكُمْ هَذَا الْقَوْلَ فَذَكَرْتَ أَنْ لَا فَقُلْتُ لَوْ كَانَ أَحَدٌ قَالَ هَذَا الْقَوْلَ قَبْلَهُ لَقُلْتُ رَجُلٌ يَأْتَسِي بِقَوْلٍ قِيلَ قَبْلَهُ وَسَأَلْتُكَ هَلْ كَانَ مِنْ آبَائِهِ مِنْ مَلِكٍ فَذَكَرْتَ أَنْ لَا قُلْتُ فَلَوْ كَانَ مِنْ آبَائِهِ مِنْ مَلِكٍ قُلْتُ رَجُلٌ يَطْلُبُ مُلْكَ أَبِيهِ وَسَأَلْتُكَ هَلْ كُنْتُمْ تَتَّهِمُونَهُ بِالْكَذِبِ قَبْلَ أَنْ يَقُولَ مَا قَالَ فَذَكَرْتَ أَنْ لَا فَقَدْ أَعْرِفُ أَنَّهُ لَمْ يَكُنْ لِيَذَرَ الْكَذِبَ عَلَى النَّاسِ وَيَكْذِبَ عَلَى اللَّهِ وَسَأَلْتُكَ أَشْرَافُ النَّاسِ اتَّبَعُوهُ أَمْ ضُعَفَاؤُهُمْ فَذَكَرْتَ أَنَّ ضُعَفَاءَهُمْ اتَّبَعُوهُ وَهُمْ أَتْبَاعُ الرُّسُلِ وَسَأَلْتُكَ أَيَزِيدُونَ أَمْ يَنْقُصُونَ فَذَكَرْتَ أَنَّهُمْ يَزِيدُونَ وَكَذَلِكَ أَمْرُ الْإِيمَانِ حَتَّى يَتِمَّ وَسَأَلْتُكَ أَيَرْتَدُّ أَحَدٌ سَخْطَةً لِدِينِهِ بَعْدَ أَنْ يَدْخُلَ فِيهِ فَذَكَرْتَ أَنْ لَا وَكَذَلِكَ الْإِيمَانُ حِينَ تُخَالِطُ بَشَاشَتُهُ الْقُلُوبَ وَسَأَلْتُكَ هَلْ يَغْدِرُ فَذَكَرْتَ أَنْ لَا وَكَذَلِكَ الرُّسُلُ لَا تَغْدِرُ وَسَأَلْتُكَ بِمَا يَأْمُرُكُمْ فَذَكَرْتَ أَنَّهُ يَأْمُرُكُمْ أَنْ تَعْبُدُوا اللَّهَ وَلَا تُشْرِكُوا بِهِ شَيْئًا وَيَنْهَاكُمْ عَنْ عِبَادَةِ الْأَوْثَانِ وَيَأْمُرُكُمْ بِالصَّلَاةِ وَالصِّدْقِ وَالْعَفَافِ فَإِنْ كَانَ مَا تَقُولُ حَقًّا فَسَيَمْلِكُ مَوْضِعَ قَدَمَيَّ هَاتَيْنِ وَقَدْ كُنْتُ أَعْلَمُ أَنَّهُ خَارِجٌ لَمْ أَكُنْ أَظُنُّ أَنَّهُ مِنْكُمْ فَلَوْ أَنِّي أَعْلَمُ أَنِّي أَخْلُصُ إِلَيْهِ لَتَجَشَّمْتُ لِقَاءَهُ وَلَوْ كُنْتُ عِنْدَهُ لَغَسَلْتُ عَنْ قَدَمِهِ ثُمَّ دَعَا بِكِتَابِ رَسُولِ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ الَّذِي بَعَثَ بِهِ دِحْيَةُ إِلَى عَظِيمِ بُصْرَى فَدَفَعَهُ إِلَى هِرَقْلَ فَقَرَأَهُ فَإِذَا فِيهِ بِسْمِ اللَّهِ الرَّحْمَنِ الرَّحِيمِ مِنْ مُحَمَّدٍ عَبْدِ اللَّهِ وَرَسُولِهِ إِلَى هِرَقْلَ عَظِيمِ الرُّومِ سَلَامٌ عَلَى مَنْ اتَّبَعَ الْهُدَى أَمَّا بَعْدُ فَإِنِّي أَدْعُوكَ بِدِعَايَةِ الْإِسْلَامِ أَسْلِمْ تَسْلَمْ يُؤْتِكَ اللَّهُ أَجْرَكَ مَرَّتَيْنِ فَإِنْ تَوَلَّيْتَ فَإِنَّ عَلَيْكَ إِثْمَ الْأَرِيسِيِّينَ وَ{ يَا أَهْلَ الْكِتَابِ تَعَالَوْا إِلَى كَلِمَةٍ سَوَاءٍ بَيْنَنَا وَبَيْنَكُمْ أَنْ لَا نَعْبُدَ إِلَّا اللَّهَ وَلَا نُشْرِكَ بِهِ شَيْئًا وَلَا يَتَّخِذَ بَعْضُنَا بَعْضًا أَرْبَابًا مِنْ دُونِ اللَّهِ فَإِنْ تَوَلَّوْا فَقُولُوا اشْهَدُوا بِأَنَّا مُسْلِمُونَ }قَالَ أَبُو سُفْيَانَ فَلَمَّا قَالَ مَا قَالَ وَفَرَغَ مِنْ قِرَاءَةِ الْكِتَابِ كَثُرَ عِنْدَهُ الصَّخَبُ وَارْتَفَعَتْ الْأَصْوَاتُ وَأُخْرِجْنَا فَقُلْتُ لِأَصْحَابِي حِينَ أُخْرِجْنَا لَقَدْ أَمِرَ أَمْرُ ابْنِ أَبِي كَبْشَةَ إِنَّهُ يَخَافُهُ مَلِكُ بَنِي الْأَصْفَرِ فَمَا زِلْتُ مُوقِنًا أَنَّهُ سَيَظْهَرُ حَتَّى أَدْخَلَ اللَّهُ عَلَيَّ الْإِسْلَامَ وَكَانَ ابْنُ النَّاظُورِ صَاحِبُ إِيلِيَاءَ وَهِرَقْلَ سُقُفًّا عَلَى نَصَارَى الشَّأْمِ يُحَدِّثُ أَنَّ هِرَقْلَ حِينَ قَدِمَ إِيلِيَاءَ أَصْبَحَ يَوْمًا خَبِيثَ النَّفْسِ فَقَالَ بَعْضُ بَطَارِقَتِهِ قَدْ اسْتَنْكَرْنَا هَيْئَتَكَ قَالَ ابْنُ النَّاظُورِ وَكَانَ هِرَقْلُ حَزَّاءً يَنْظُرُ فِي النُّجُومِ فَقَالَ لَهُمْ حِينَ سَأَلُوهُ إِنِّي رَأَيْتُ اللَّيْلَةَ حِينَ نَظَرْتُ فِي النُّجُومِ مَلِكَ الْخِتَانِ قَدْ ظَهَرَ فَمَنْ يَخْتَتِنُ مِنْ هَذِهِ الْأُمَّةِ قَالُوا لَيْسَ يَخْتَتِنُ إِلَّا الْيَهُودُ فَلَا يُهِمَّنَّكَ شَأْنُهُمْ وَاكْتُبْ إِلَى مَدَايِنِ مُلْكِكَ فَيَقْتُلُوا مَنْ فِيهِمْ مِنْ الْيَهُودِ فَبَيْنَمَا هُمْ عَلَى أَمْرِهِمْ أُتِيَ هِرَقْلُ بِرَجُلٍ أَرْسَلَ بِهِ مَلِكُ غَسَّانَ يُخْبِرُ عَنْ خَبَرِ رَسُولِ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فَلَمَّا اسْتَخْبَرَهُ هِرَقْلُ قَالَ اذْهَبُوا فَانْظُرُوا أَمُخْتَتِنٌ هُوَ أَمْ لَا فَنَظَرُوا إِلَيْهِ فَحَدَّثُوهُ أَنَّهُ مُخْتَتِنٌ وَسَأَلَهُ عَنْ الْعَرَبِ فَقَالَ هُمْ يَخْتَتِنُونَ فَقَالَ هِرَقْلُ هَذَا مُلْكُ هَذِهِ الْأُمَّةِ قَدْ ظَهَرَ ثُمَّ كَتَبَ هِرَقْلُ إِلَى صَاحِبٍ لَهُ بِرُومِيَةَ وَكَانَ نَظِيرَهُ فِي الْعِلْمِ وَسَارَ هِرَقْلُ إِلَى حِمْصَ فَلَمْ يَرِمْ حِمْصَ حَتَّى أَتَاهُ كِتَابٌ مِنْ صَاحِبِهِ يُوَافِقُ رَأْيَ هِرَقْلَ عَلَى خُرُوجِ النَّبِيِّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ وَأَنَّهُ نَبِيٌّ فَأَذِنَ هِرَقْلُ لِعُظَمَاءِ الرُّومِ فِي دَسْكَرَةٍ لَهُ بِحِمْصَ ثُمَّ أَمَرَ بِأَبْوَابِهَا فَغُلِّقَتْ ثُمَّ اطَّلَعَ فَقَالَ يَا مَعْشَرَ الرُّومِ هَلْ لَكُمْ فِي الْفَلَاحِ وَالرُّشْدِ وَأَنْ يَثْبُتَ مُلْكُكُمْ فَتُبَايِعُوا هَذَا النَّبِيَّ فَحَاصُوا حَيْصَةَ حُمُرِ الْوَحْشِ إِلَى الْأَبْوَابِ فَوَجَدُوهَا قَدْ غُلِّقَتْ فَلَمَّا رَأَى هِرَقْلُ نَفْرَتَهُمْ وَأَيِسَ مِنْ الْإِيمَانِ قَالَ رُدُّوهُمْ عَلَيَّ وَقَالَ إِنِّي قُلْتُ مَقَالَتِي آنِفًا أَخْتَبِرُ بِهَا شِدَّتَكُمْ عَلَى دِينِكُمْ فَقَدْ رَأَيْتُ فَسَجَدُوا لَهُ وَرَضُوا عَنْهُ فَكَانَ ذَلِكَ آخِرَ شَأْنِ هِرَقْلَرَوَاهُ صَالِحُ بْنُ كَيْسَانَ وَيُونُسُ وَمَعْمَرٌ عَنْ الزُّهْرِيِّ
Розповів нам [Абу Аль Яман Аль Хакам бін Нафі], сказав він, розповів нам [Сьюайб] з [Аз Зухрі], що [Абдулла бін Абдулла бін Утба бін Масуд], що [Абдулла бін Аббас] розповів йому, що [Абу Суф'ян бін Харб] розповів йому; що Іраклій прийняв курайшитську торговельну групу, яка перебувала в торговельній експедиції до Землі Сирії в той час, коли набула чинності угода між пророком, мир йому і благословення Аллаха, та Абу Суф'яном з курайшитськими невірними. Коли вони зупинилися в Іллії, вони зустрілися з Іраклієм на запрошення Іраклія, щоб той запросив їх на діалог на його зборах, на яких Іраклій був разом з римськими сановниками. Іраклій розмовляв з ними через перекладача. Іраклій спитав: «Хто з вас має найближчі родинні стосунки з людиною, яка називає себе пророком?» — спитав Абу Суф'ян; тож я відповів; «Я той, хто має з ним найближчі родинні зв'язки», — сказав Іраклій. «Наблизьте його до мене та його друзів». Тож вони поставили курайшитів позаду Абу Суф'яна. Тоді Іраклій сказав через свого перекладача: «Скажи йому, що я запитав його про людину, яка називала себе пророком. Якщо він збрехав мені, то ти мусиш збрехати йому. Клянусь Аллахом, якби не сором, спричинений звинуваченнями в брехуні, які вони б мені висунули, я б збрехав йому». Абу Суф'ян сказав: «Тож перше, що він запитав мене про нього (пророка, мир йому і благословення Аллаха), було: «Яке становище його роду серед вас?» Я відповів: «Він благородного (благородного) походження». Він знову запитав: «Чи хтось коли-небудь казав таке до нього?» Він знову запитав: «Чи його батько був царем?» Я відповів: «Навіть ті, хто йде за ним, — люди низького рангу». Він знову запитав: «Чи збільшується чи зменшується кількість послідовників?» Я відповів: «Збільшується». Він знову запитав: «Чи є хтось, хто відступив від волі, бо розгнівався на свою релігію?» Я відповів: «Нічого». Він знову запитав: «Чи ви коли-небудь бачили його брехатим, перш ніж він сказав те, що сказав?» Я відповів: «Ніколи». Він знову запитав: «Він коли-небудь зраджував?» Я відповів: «Ніколи. Коли ми проводили з ним час, він ніколи цього не робив». Абу Суф'ян сказав: «Я не можу передати нічого, крім таких слів». Він знову запитав: «Ви, хлопці, воюєте?» Я відповів: «Так». Він знову запитав: «Як закінчилася війна?» Я відповів: «Війна між нами та ним дуже жорстка. Іноді він б'є нас, іноді ми б'ємо його». Він знову запитав: «Що він наказав вам робити?» Я відповів: «Він наказав нам: «Поклоняйтеся Аллаху, не приєднуючи до Нього нічого рівних, і залиште те, що говорили ваші предки». Тоді Іраклій сказав своєму перекладачеві: «Скажи йому, я питав тебе про походження цієї людини, ти сказав, що він був благородного походження. Так само ця людина була вихована серед нащадків свого народу. І я питав тебе, чи хтось до нього говорив те, що він говорив, ти сказав, що ні. Якби було сказано, що хтось до нього це говорив, я б вважав, що ця людина наслідує когось до нього, хто говорив те саме. Я також питав тебе, чи хтось із його батьків був царського походження, ти сказав, що ні. Я сказав, що якби його батьки були царського походження, ця людина вимагала б царства свого батька. І я також питав тебе, чи ти коли-небудь знаходив його брехати, перш ніж він сказав те, що він сказав, ти сказав, що ні. Справді, я розумію, що якби він не смів брехати навіть людям, не кажучи вже про брехню Аллаху. І я також питав тебе, чи були ті, хто йшов за ним, шановними чи простими людьми?» Ти сказав, що простий народ йшов за ним. Справді, вони були послідовниками Посланника. Я також питав тебе, чи збільшилася чи зменшилася кількість його послідовників, ти сказав, що їх стало більше. І так відбувається з вірою, доки вона не стане досконалою. Я також запитував вас, чи хтось відступив від віри через гнів на свою релігію. Ви відповіли, що ні. І саме такою є віра, коли вона зростає і зростає в серці. Я також запитував вас, чи він коли-небудь обманював, ви відповіли, що ніколи. І саме так апостоли не могли обманювати. І я також запитував вас, що він наказав вам робити, ви відповіли, що він наказав вам поклонятися Аллаху, не приєднуючи нічого до Нього, і заборонив вам поклонятися ідолам, він також наказав вам молитися, платити закят, говорити правду, прощати один одного та підтримувати дружбу. Якщо все, що ви кажете, правда, він неодмінно правитиме царством під моїми ногами. Я справді підозрював, що його зараз немає серед вас, якби я знав, як до нього дістатися, звичайно, я б так старався його знайти, що коли б я був поруч з ним, я б обов'язково помив йому ноги. Тоді Іраклій попросив листа від Посланника Аллаха (мир йому і благословення Аллаха), якого Діх'я приніс правителям Басри. Він передав листа Іраклію, і той прочитав його, і в ньому було написано: «Бісміллахір рахманір Рахім. Від Мухаммада, раба Аллаха та Його Посланника, до Іраклія, римського правителя, безпека для тих, хто виконує вказівки. Тоді я закликаю вас до Ісламу: прийміть Іслам, тоді ви будете в безпеці, Аллах винагородить вас подвійно. Але якщо ви відвернетеся, то ви понесете гріхи свого народу, і: «О люди Писання, прийдіть (дотримуйтесь) рішення (постанови), що між нами та вами немає суперечки, що ми поклоняємося нікому, крім Аллаха, і ми не прирівнюємо до Нього нічого, і ніхто з нас не вважає інших рабами, окрім Аллаха». Якщо вони відвернуться, то скажіть їм: «Ось ми ті, хто підкорилися (Аллаху)». Абу Суф'ян сказав: «Після того, як Іраклій виголосив сказане та закінчив читати листа, зчинився галас і гучні звуки, так що нас вигнали. Я сказав своїм друзям після того, як нас вигнали: «Справді, його запросили на справу сина Абу Кабсі. Іраклій хвилювався за Римську імперію». У той час я також хвилювався, що Мухаммед переможе, поки нарешті (це почуття зникло після того, як) Аллах не змусив мене прийняти іслам. І був Ібн ан-Назхур, дворянин з Іллії, а Іраклій був християнським єпископом, він сказав, що одного разу, коли Іраклій відвідав Іллію, він дуже хвилювався, деякі з його військових командирів сказали: «Справді, ми заперечуємо вашу ситуацію». Крім того, Ібн Нажхур сказав: «Іраклій був астрологом, який завжди звертав увагу на рух зірок. Одного разу він відповів на запитання жерців, які його запитали: «Одного разу вночі, коли я спостерігав за рухом зірок, я побачив, що народився кіданський цар, хто з цього народу був обрізаний?» Жерці відповіли: «Єдині, хто був обрізаний, були євреї, не хвилюйся через євреїв. Просто накажи всім країнам у твоєму царстві, щоб євреїв у цій країні вбили». У той час до Іраклія привели посланця від царя Бані Гассан, щоб той розповів про Посланника Аллаха, мир йому і благословення Аллаха. Після того, як чоловік закінчив розповідати історію, Іраклій наказав дослідити його, щоб з'ясувати, чи він обрізаний, чи ні. Після огляду виявилося, що він справді чорношкірий. Тоді люди розповіли Іраклію. Іраклій запитав цю людину про інших арабів, чи вони обрізані, чи ні?» Він відповів: «Усі араби обрізані», — сказав Іраклій. — «Це цар умми, він справді народився». Потім Іраклій надіслав листа другу в Рим, чиї знання були рівні знанням Іракліса (щоб розповісти про народження пророка Мухаммада, мир йому). Тим часом він продовжив свою подорож до країни Хімша, але перш ніж прибути до Хімши, спочатку надійшла відповідь на лист від його друга. Його друг погодився з думкою Іраклія, що Мухаммад народився і що він справді був пророком. Потім Іраклій запросив римських чиновників прийти до нього в Хімшу, і після того, як усі були присутні на зустрічі, Іраклій наказав замкнути всі двері. Потім він сказав: «О римський народ, чи досягнете ви всі славної перемоги та прогресу, поки царство залишається цілим у наших руках?» Почувши ці слова, вони втекли, як дикі осли, хоча всі двері були замкнені. Побачивши таку ситуацію, Іраклій втратив надію, що вони повірять (у пророчество Мухаммеда). Потім він наказав усім повернутися на свої місця і сказав: «Насправді, те, що я сказав раніше, було лише для того, щоб випробувати вашу стійкість. Тепер я побачив цю стійкість». Потім вони вклонилися Іраклію і були ним задоволені. Так закінчується історія Іраклія. Її розповіли [Саліх бін Кайсан], [Юнус] і [Ма'мар] з [Аз Зухрі].
П'ять основних основ ісламу
Імам Бухарі : 7
حَدَّثَنَا عُبَيْدُ اللَّهِ بْنُ مُوسَى قَالَ أَخْبَرَنَا حَنْظَلَةُ بْنُ أَبِي سُفْيَانَ عَنْ عِكْرِمَةَ بْنِ خَالِدٍ عَنْ ابْنِ عُمَرَ رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُمَاقَالَ قَالَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ بُنِيَ الْإِسْلَامُ عَلَى خَمْسٍ شَهَادَةِ أَنْ لَا إِلَهَ إِلَّا اللَّهُ وَأَنَّ مُحَمَّدًا رَسُولُ اللَّهِ وَإِقَامِ الصَّلَاةِ وَإِيتَاءِ الزَّكَاةِ وَالْحَجِّ وَصَوْمِ رَمَضَانَ
Передав нам [Абдуллах ібн Муса], що він сказав, передав нам [Ханжалах ібн Абу Суф'ян] від [Ікріма ібн Халіда] від [Ібн Умара], що сказав: Посланник Аллаха (мир йому і благословення) сказав: «Іслам побудований на п'яти (основах); свідчення того, що немає бога, крім Аллаха, і що Мухаммад — посланець Аллаха, він встановлює молитви, виконує закят, хадж і поститься в Рамадан».
ВІРА МАЄ ПОНАД ШІСТДЕСЯТ ГІЛОК
Імам Бухарі : 8
حَدَّثَنَا عَبْدُ اللَّهِ بْنُ مُحَمَّدٍ الْجُعْفِيُّ قَالَ حَدَّثَنَا أَبُو عَامِرٍ الْعَقَدِيُّ قَالَ حَدَّثَنَا سُلَيْمَانُ بْنُ بِلَالٍ عَنْ عَبْدِ اللَّهِ بْنِ دِينَارٍ عَنْ أَبِي صَالِحٍ عَنْ أَبِي هُرَيْرَةَ رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُعَنْ النَّبِيِّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ قَالَ الْإِيمَانُ بِضْعٌ وَسِتُّونَ شُعْبَةً وَالْحَيَاءُ شُعْبَةٌ مِنْ الْإِيمَانِ
Передав нам [Абдулла ібн Мухаммад аль-Джуфі], він сказав, передав нам [Абу Амір аль-Акаді], який сказав, що передав нам [Сулейман ібн Білал] від [Абдулли ібн Дінара] від [Абу Саліха] від [Абу Хурайри] від Пророка, мир йому та благословення Аллаха, він сказав: «Віра має більше шістдесяти гілок, а сором є частиною віри».
ВИЗНАЧЕННЯ ІСТИННОГО МУСУЛЬМАНИНА І МУХАДЖИРА
Імам Бухарі : 9
حَدَّثَنَا آدَمُ بْنُ أَبِي إِيَاسٍ قَالَ حَدَّثَنَا شُعْبَةُ عَنْ عَبْدِ اللَّهِ بْنِ أَبِي السَّفَرِ وَإِسْمَاعِيلَ بْنِ أَبِي خَالِدٍ عَنْ الشَّعْبِيِّ عَنْ عَبْدِ اللَّهِ بْنِ عَمْرٍو رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُمَاعَنْ النَّبِيِّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ قَالَ الْمُسْلِمُ مَنْ سَلِمَ الْمُسْلِمُونَ مِنْ لِسَانِهِ وَيَدِهِ وَالْمُهَاجِرُ مَنْ هَجَرَ مَا نَهَى اللَّهُ عَنْهُقَالَ أَبُو عَبْد اللَّهِ وَقَالَ أَبُو مُعَاوِيَةَ حَدَّثَنَا دَاوُدُ هُوَ ابْنُ أَبِي هِنْدٍ عَنْ عَامِرٍ قَالَ سَمِعْتُ عَبْدَ اللَّهِ يَعْنِي ابْنَ عَمْرٍو عَنْ النَّبِيِّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ وَقَالَ عَبْدُ الْأَعْلَى عَنْ دَاوُدَ عَنْ عَامِرٍ عَنْ عَبْدِ اللَّهِ عَنْ النَّبِيِّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ
Нам [Адаму ібн Абу Іясу] передали, Нам [Сьюбі] передали від [Абдулли ібн Абу Ас Сафара] та [Ісмаїла ібн Абу Халіда] від [Аси Ся'бі] від [Абдулли ібн Амру] від Пророка, мир йому та благословення Аллаха, сказав: «Мусульманин — це людина, чиї слова та руки безпечні для мусульман, а мухаджир — це людина, яка відмовляється від того, що заборонив Аллах». Абу Абдулла сказав; і [Абу Муавія] сказав; Передав нам [Дауд], син Ібн Хінда, про [Аміра] сказав: Я чув [Абдуллу], тобто ібн Амру, від Пророка, мир йому та благословення Аллаха, і сказав [Абдуллах А'ля] від [Дауда] від [Аміра] від [Абдулли] від Пророка, мир йому та благословення Аллаха».
НАЙКРАЩИЙ ІСЛАМ: РЯТУЙТЕ МУСУЛЬМ ВІД ЯЗИКА І РУК
Імам Бухарі : 10
حَدَّثَنَا سَعِيدُ بْنُ يَحْيَى بْنِ سَعِيدٍ الْقُرَشِيُّ قَالَ حَدَّثَنَا أَبِي قَالَ حَدَّثَنَا أَبُو بُرْدَةَ بْنُ عَبْدِ اللَّهِ بْنِ أَبِي بُرْدَةَ عَنْ أَبِي بُرْدَةَ عَنْ أَبِي مُوسَى رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُ قَالَقَالُوا يَا رَسُولَ اللَّهِ أَيُّ الْإِسْلَامِ أَفْضَلُ قَالَ مَنْ سَلِمَ الْمُسْلِمُونَ مِنْ لِسَانِهِ وَيَدِهِ
Він сказав нам [Саїд бін Ях'я бін Саїд Аль Курасі], він сказав: «Він сказав нам [мій батько] сказав, що Він сказав нам [Абу Бурда бін Абдулла бін Абу Бурда] від [Абу Бурди] від [Абу Муси], який сказав: «О Посланник Аллаха, який іслам найкращий?»
НАЙКРАЩИЙ ІСЛАМ: ГОДУВАННЯ ТА ПРИВІТАННЯ
Імам Бухарі : 11
حَدَّثَنَا عَمْرُو بْنُ خَالِدٍ قَالَ حَدَّثَنَا اللَّيْثُ عَنْ يَزِيدَ عَنْ أَبِي الْخَيْرِ عَنْ عَبْدِ اللَّهِ بْنِ عَمْرٍو رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُمَاأَنَّ رَجُلًا سَأَلَ النَّبِيَّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ أَيُّ الْإِسْلَامِ خَيْرٌ قَالَ تُطْعِمُ الطَّعَامَ وَتَقْرَأُ السَّلَامَ عَلَى مَنْ عَرَفْتَ وَمَنْ لَمْ تَعْرِفْ
Передав нам [Амру ібн Халід] сказав, передав нам [Аль-Лайтс] від [Язіда] від [Абу аль-Хайра] від [Абдулли ібн 'Амру]; Був хтось, хто запитав Пророка, мир йому і благословення Аллаха: «Який іслам найкращий?» Пророк, мир йому і благословення Аллаха, відповів: «Ви даєте їжу, вітаєте людей, яких ви знаєте, і тих, кого ви не знаєте».
ЛЮБИ БРАТА СВОГО, ЯК ЛЮБИШ СЕБЕ
Імам Бухарі : 12
حَدَّثَنَا مُسَدَّدٌ قَالَ حَدَّثَنَا يَحْيَى عَنْ شُعْبَةَ عَنْ قَتَادَةَ عَنْ أَنَسٍ رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُ عَنْ النَّبِيِّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ وَعَنْ حُسَيْنٍ الْمُعَلِّمِ قَالَ حَدَّثَنَا قَتَادَةُ عَنْ أَنَسٍعَنْ النَّبِيِّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ قَالَ لَا يُؤْمِنُ أَحَدُكُمْ حَتَّى يُحِبَّ لِأَخِيهِ مَا يُحِبُّ لِنَفْسِهِ
Передав нам [Мусаддад] сказав, передав нам [Ях'я] від [Сю'би] від [Котади] від [Анаса] від Пророка, мир йому та благословення Аллаха. І від [Хусейна Аль-Му'аліма] сказав, передав нам [Котаду] від [Анаса] від Пророка, мир йому та благословення Аллаха, він сказав: «Жоден з вас не увірує, доки не полюбить свого брата так, як полюбить себе».
ЛЮБІТЬ ПРОРОКА БІЛЬШЕ, НІЖ БАТЬКІВ І ДІТЕЙ
Імам Бухарі : 13
حَدَّثَنَا أَبُو الْيَمَانِ قَالَ أَخْبَرَنَا شُعَيْبٌ قَالَ حَدَّثَنَا أَبُو الزِّنَادِ عَنْ الْأَعْرَجِ عَنْ أَبِي هُرَيْرَةَ رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُأَنَّ رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ قَالَ فَوَالَّذِي نَفْسِي بِيَدِهِ لَا يُؤْمِنُ أَحَدُكُمْ حَتَّى أَكُونَ أَحَبَّ إِلَيْهِ مِنْ وَالِدِهِ وَوَلَدِهِ
Нам [Абу аль-Яману] передали, нам передали [Сьюайбу], нам передали [Абу аз-Занаду] від [Аль-Араджа] від [Абу Хурайри], що Посланник Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав: «Клянусь Тим, в Чиїй Руці моя душа, жоден з вас не увірує, доки мене не полюблять більше, ніж його батьків та його дітей».
ЛЮБІТЬ ПРОРОКА БІЛЬШЕ ЗА ВСІ ЛЮДСТВА
Імам Бухарі : 14
حَدَّثَنَا يَعْقُوبُ بْنُ إِبْرَاهِيمَ قَالَ حَدَّثَنَا ابْنُ عُلَيَّةَ عَنْ عَبْدِ الْعَزِيزِ بْنِ صُهَيْبٍ عَنْ أَنَسٍ عَنْ النَّبِيِّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ ح و حَدَّثَنَا آدَمُ قَالَ حَدَّثَنَا شُعْبَةُ عَنْ قَتَادَةَ عَنْ أَنَسٍ قَالَقَالَ النَّبِيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ لَا يُؤْمِنُ أَحَدُكُمْ حَتَّى أَكُونَ أَحَبَّ إِلَيْهِ مِنْ وَالِدِهِ وَوَلَدِهِ وَالنَّاسِ أَجْمَعِينَ
Нам [Я'куб ібн Ібрагім] сказав, нам [Ібн Улайя] передав [Абдул 'Азіз ібн Шухайб] від [Анаса] від Пророка, мир йому та благословення Аллаха. І також нам [Адам] сказав, нам передав [Сюба] від [Котади] від [Анаса], який сказав: Пророк, мир йому та благословення Аллаха, сказав: «Жоден з вас не увірує, доки я не полюблю його більше, ніж своїх батьків, своїх дітей та все людство».
ТРИ РЕЧІ, ЯКІ ПРИНОСЯТЬ СОЛОДКІСТЬ ВІРИ
Імам Бухарі : 15
حَدَّثَنَا مُحَمَّدُ بْنُ الْمُثَنَّى قَالَ حَدَّثَنَا عَبْدُ الْوَهَّابِ الثَّقَفِيُّ قَالَ حَدَّثَنَا أَيُّوبُ عَنْ أَبِي قِلَابَةَ عَنْ أَنَسِ بْنِ مَالِكٍ رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُعَنْ النَّبِيِّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ قَالَ ثَلَاثٌ مَنْ كُنَّ فِيهِ وَجَدَ حَلَاوَةَ الْإِيمَانِ أَنْ يَكُونَ اللَّهُ وَرَسُولُهُ أَحَبَّ إِلَيْهِ مِمَّا سِوَاهُمَا وَأَنْ يُحِبَّ الْمَرْءَ لَا يُحِبُّهُ إِلَّا لِلَّهِ وَأَنْ يَكْرَهَ أَنْ يَعُودَ فِي الْكُفْرِ كَمَا يَكْرَهُ أَنْ يُقْذَفَ فِي النَّارِ
Нам [Мухаммаду ібн Аль-Мутсанні] було передано, нам було передано [Абдул-Ваххабу Атс-Цакафі], нам було передано [Айюбу] від [Абу Кілаби] від [Анаса ібн Маліка] від Пророка, мир йому та благословення Аллаха, він сказав: «Три речі, які людина отримає від віри: вона зробила Аллаха та Його Посланника більш улюбленими для себе, ніж когось іншого. Якщо вона любить когось, то любить її лише заради Аллаха. І вона ненавидить повернення до невір'я так само сильно, як і те, що її кидають у пекло».
ЛЮБОВ ДО НАРОДУ АНШАР НА ЗНАК ВІРИ
Імам Бухарі : 16
حَدَّثَنَا أَبُو الْوَلِيدِ قَالَ حَدَّثَنَا شُعْبَةُ قَالَ أَخْبَرَنِي عَبْدُ اللَّهِ بْنُ عَبْدِ اللَّهِ بْنِ جَبْرٍ قَالَ سَمِعْتُ أَنَسًاعَنْ النَّبِيِّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ قَالَ آيَةُ الْإِيمَانِ حُبُّ الْأَنْصَارِ وَآيَةُ النِّفَاقِ بُغْضُ الْأَنْصَارِ
[Абу аль-Валід] сказав нам, сказав нам [Сьюба] сказав мені [Абдулла ібн Абдулла ібн Джабар], сказав: «Я чув [Анаса] від Пророка, мир йому і благословення Аллаха, він сказав: «Ознакою віри є любов до ансарів, а ознакою віри є ненависть до ансарів».
КЛЯТВА НЕ ПРОСИТИ БОГА ТА ВЕРШИТИ ВЕЛИКІ ГРІХИ
Імам Бухарі : 17
حَدَّثَنَا أَبُو الْيَمَانِ قَالَ أَخْبَرَنَا شُعَيْبٌ عَنْ الزُّهْرِيِّ قَالَ أَخْبَرَنِي أَبُو إِدْرِيسَ عَائِذُ اللَّهِ بْنُ عَبْدِ اللَّهِ أَنَّ عُبَادَةَ بْنَ الصَّامِتِ رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُوَكَانَ شَهِدَ بَدْرًا وَهُوَ أَحَدُ النُّقَبَاءِ لَيْلَةَ الْعَقَبَةِ أَنَّ رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ قَالَ وَحَوْلَهُ عِصَابَةٌ مِنْ أَصْحَابِهِ بَايِعُونِي عَلَى أَنْ لَا تُشْرِكُوا بِاللَّهِ شَيْئًا وَلَا تَسْرِقُوا وَلَا تَزْنُوا وَلَا تَقْتُلُوا أَوْلَادَكُمْ وَلَا تَأْتُوا بِبُهْتَانٍ تَفْتَرُونَهُ بَيْنَ أَيْدِيكُمْ وَأَرْجُلِكُمْ وَلَا تَعْصُوا فِي مَعْرُوفٍ فَمَنْ وَفَى مِنْكُمْ فَأَجْرُهُ عَلَى اللَّهِ وَمَنْ أَصَابَ مِنْ ذَلِكَ شَيْئًا فَعُوقِبَ فِي الدُّنْيَا فَهُوَ كَفَّارَةٌ لَهُ وَمَنْ أَصَابَ مِنْ ذَلِكَ شَيْئًا ثُمَّ سَتَرَهُ اللَّهُ فَهُوَ إِلَى اللَّهِ إِنْ شَاءَ عَفَا عَنْهُ وَإِنْ شَاءَ عَاقَبَهُ فَبَايَعْنَاهُ عَلَى ذَلِك
Він сказав нам [Абу Аль Яман], сказав нам [Сьюайб] від [Аз Зухрі], сказав нам [Абу Ідріс Айдзулла бін Абдулла], що [Убада бін Аш Шаміт] був його другом, який брав участь у битві при Бадрі, а також був одним із тих, хто склав присягу в ніч Акоби, сказав він; що Пророк, мир йому та благословення Аллаха, сказав, коли був серед своїх сподвижників: «Покляніться мені не надавати Аллаху рівних ні в чому, не красти, не чинити перелюбу, не вбивати своїх дітей, не вигадувати брехню між своїми руками та ногами, не порушувати нічого праведного. Хто з вас виконає це, того винагорода у Аллаха, а хто порушить це, того Аллах покарає у цьому світі, тоді це для нього невірність. А хто порушить це, а потім Аллах покриє його (не покарає у цьому світі), то його справи повертаються до Аллаха, якщо Він побажає, Він простить йому, або він буде покараний». Тож ми поклялися йому у вірності за це.
НАЙКРАЩИЙ СКАРБ В ЕПОХУ ФІТНИ: ПАСУТЬ КОЗИ У ВІДДАЛЕНОМУ МІСЦІ
Імам Бухарі : 18
حَدَّثَنَا عَبْدُ اللَّهِ بْنُ مَسْلَمَةَ عَنْ مَالِكٍ عَنْ عَبْدِ الرَّحْمَنِ بْنِ عَبْدِ اللَّهِ بْنِ عَبْدِ الرَّحْمَنِ بْنِ أَبِي صَعْصَعَةَ عَنْ أَبِيهِ عَنْ أَبِي سَعِيدٍ الْخُدْرِيِّ رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُ أَنَّهُ قَالَقَالَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ يُوشِكُ أَنْ يَكُونَ خَيْرَ مَالِ الْمُسْلِمِ غَنَمٌ يَتْبَعُ بِهَا شَعَفَ الْجِبَالِ وَمَوَاقِعَ الْقَطْرِ يَفِرُّ بِدِينِهِ مِنْ الْفِتَنِ
Нам передано [Абдуллою ібн Масламою] від [Маліка] від [Абдуррахмана ібн Абдулли ібн Абдуррахмана ібн Абу Ша'Ша'а] від [його батька] від [Абу Саїда Аль Худрі], що він сказав: Посланник Аллаха (мир йому і благословення) сказав: «Майже сталося (колись), що найкращим скарбом мусульманина була коза, яку він пас на вершині гори, і у віддалених місцях він йшов з нею геть зі своєю релігією, бо боявся бути обмовленим».
ВИКОНУЙТЕ ПРАКТИКИ ВІДПОВІДНО СВОЇХ МОЖЛИВОСТЕЙ
Імам Бухарі : 19
حَدَّثَنَا مُحَمَّدُ بْنُ سَلَامٍ قَالَ أَخْبَرَنَا عَبْدَةُ عَنْ هِشَامٍ عَنْ أَبِيهِ عَنْ عَائِشَةَ قَالَتْكَانَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ إِذَا أَمَرَهُمْ أَمَرَهُمْ مِنْ الْأَعْمَالِ بِمَا يُطِيقُونَ قَالُوا إِنَّا لَسْنَا كَهَيْئَتِكَ يَا رَسُولَ اللَّهِ إِنَّ اللَّهَ قَدْ غَفَرَ لَكَ مَا تَقَدَّمَ مِنْ ذَنْبِكَ وَمَا تَأَخَّرَ فَيَغْضَبُ حَتَّى يُعْرَفَ الْغَضَبُ فِي وَجْهِهِ ثُمَّ يَقُولُ إِنَّ أَتْقَاكُمْ وَأَعْلَمَكُمْ بِاللَّهِ أَنَا
Передав нам [Мухаммад ібн Салам], що передав нам [Абда] від [Хішама] від [його батька] від [Аїші], яка сказала: «Коли Посланник Аллаха (мир йому і благословення) наказав своїм сподвижникам робити те, що вони були здатні зробити, тоді сподвижники сказали: «Ми не такі, як ви, о Посланник Аллаха, бо вам прощені ваші минулі та майбутні гріхи». Тоді він, мир йому (мир йому і благословення), розгнівався, що можна було побачити на його обличчі, а потім сказав: «Воістину, той, хто найбільш благочестивий і найбільше розуміє Аллаха серед вас, це я».
ТРИ РЕЧІ, ЯКІ ПРИНОСЯТЬ СОЛОДКІСТЬ ВІРИ
Імам Бухарі : 20
حَدَّثَنَا سُلَيْمَانُ بْنُ حَرْبٍ قَالَ حَدَّثَنَا شُعْبَةُ عَنْ قَتَادَةَ عَنْ أَنَسِ بْنِ مَالِكٍ رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُعَنْ النَّبِيِّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ قَالَ ثَلَاثٌ مَنْ كُنَّ فِيهِ وَجَدَ حَلَاوَةَ الْإِيمَانِ مَنْ كَانَ اللَّهُ وَرَسُولُهُ أَحَبَّ إِلَيْهِ مِمَّا سِوَاهُمَا وَمَنْ أَحَبَّ عَبْدًا لَا يُحِبُّهُ إِلَّا لِلَّهِ عَزَّ وَجَلَّ وَمَنْ يَكْرَهُ أَنْ يَعُودَ فِي الْكُفْرِ بَعْدَ إِذْ أَنْقَذَهُ اللَّهُ مِنْهُ كَمَا يَكْرَهُ أَنْ يُلْقَى فِي النَّارِ
Нам [Сулейману ібн Харбу] було передано, нам було передано [Сьюба] від [Котади] від [Анаса ібн Маліка] від Пророка, мир йому та благословення Аллаха, він сказав: «Три (речі), які людина, якщо матиме, отримає солодкість віри: Аллах і Його Посланник більш улюблені для неї, ніж вони двоє. А той, хто любить когось, любить цю людину лише через Аллаха, мир йому. А той, хто ненавидить це, повертається до невір'я, ніби він ненавидів би бути кинутим у пекло».
