Tolonglah saudaramu, baik ia berbuat zalim maupun dizalimi. maksudnya mencegah kezalimannya atau membantu menegakkan keadilannya
Імам Бухарі : 4525
حَدَّثَنَا عَلِيٌّ حَدَّثَنَا سُفْيَانُ قَالَ عَمْرٌو سَمِعْتُ جَابِرَ بْنَ عَبْدِ اللَّهِ رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُمَا قَالَكُنَّا فِي غَزَاةٍ قَالَ سُفْيَانُ مَرَّةً فِي جَيْشٍ فَكَسَعَ رَجُلٌ مِنْ الْمُهَاجِرِينَ رَجُلًا مِنْ الْأَنْصَارِ فَقَالَ الْأَنْصَارِيُّ يَا لَلْأَنْصَارِ وَقَالَ الْمُهَاجِرِيُّ يَا لَلْمُهَاجِرِينَ فَسَمِعَ ذَلِكَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فَقَالَ مَا بَالُ دَعْوَى الْجَاهِلِيَّةِ قَالُوا يَا رَسُولَ اللَّهِ كَسَعَ رَجُلٌ مِنْ الْمُهَاجِرِينَ رَجُلًا مِنْ الْأَنْصَارِ فَقَالَ دَعُوهَا فَإِنَّهَا مُنْتِنَةٌ فَسَمِعَ بِذَلِكَ عَبْدُ اللَّهِ بْنُ أُبَيٍّ فَقَالَ فَعَلُوهَا أَمَا وَاللَّهِ لَئِنْ رَجَعْنَا إِلَى الْمَدِينَةِ لَيُخْرِجَنَّ الْأَعَزُّ مِنْهَا الْأَذَلَّ فَبَلَغَ النَّبِيَّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فَقَامَ عُمَرُ فَقَالَ يَا رَسُولَ اللَّهِ دَعْنِي أَضْرِبْ عُنُقَ هَذَا الْمُنَافِقِ فَقَالَ النَّبِيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ دَعْهُ لَا يَتَحَدَّثُ النَّاسُ أَنَّ مُحَمَّدًا يَقْتُلُ أَصْحَابَهُ وَكَانَتْ الْأَنْصَارُ أَكْثَرَ مِنْ الْمُهَاجِرِينَ حِينَ قَدِمُوا الْمَدِينَةَ ثُمَّ إِنَّ الْمُهَاجِرِينَ كَثُرُوا بَعْدُقَالَ سُفْيَانُ فَحَفِظْتُهُ مِنْ عَمْرٍو قَالَ عَمْرٌو سَمِعْتُ جَابِرًا كُنَّا مَعَ النَّبِيِّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ
[Алі] розповів нам [Суф'ян], сказав [Амру]; Я чув, як [Джабір ібн Абдуллах, нехай буде задоволений ним Аллах] сказав: Одного разу під час війни – одного разу Суф'ян сказав: Під час збору військ раптово один чоловік з числа ансарів штовхнув одного з ансарів, і ансари закричали: «О люди ансарів!» І мухаджири сказали: «О люди мухаджирів!» Посланник Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) також почув це, і він сказав: «Чому ви все ще дотримуєтеся закликів до джахілії?» Сподвижники сказали: «О Посланник Аллаха, один чоловік з числа мухаджирів штовхнув одного з ансарів». Зрештою він сказав: «Залиште це, бо це щось гниле». Абдуллах ібн Уббай, який почув це, сказав: «Зробіть це. Клянусь Аллахом, якщо ми повернемося до Медіни, знатні люди неодмінно виженуть звідти простих людей». Звістка про ці слова також дійшла до Пророка (мир йому і благословення Аллаха). Тоді Умар встав: «О Посланник Аллаха, дозволь мені перерізати шию цьому лицеміру». Пророк, мир йому та благословення Аллаха, сказав: «Залиште його в спокої, щоб люди не казали, що Мухаммад убив своїх сподвижників». У той час кількість ансарів була більшою за кількість мухаджирів, коли вони прибули. Однак після цього кількість мухаджирів стала більшою. Суф'ян сказав: Я запам'ятав це від Амру. Амру сказав: «Я чув, як Джабір сказав: Одного разу ми були з Пророком, мир йому та благословення Аллаха».