Імам Тірмідзі : 1568

حَدَّثَنَا قُتَيْبَةُ حَدَّثَنَا ابْنُ لَهِيعَةَ عَنْ عَطَاءِ بْنِ دِينَارٍ عَنْ أَبِي يَزِيدَ الْخَوْلَانِيِّ أَنَّهُ سَمِعَ فَضَالَةَ بْنَ عُبَيْدٍ يَقُولُ سَمِعْتُ عُمَرَ بْنَ الْخَطَّابِ يَقُولُسَمِعْتُ رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ يَقُولُ الشُّهَدَاءُ أَرْبَعَةٌ رَجُلٌ مُؤْمِنٌ جَيِّدُ الْإِيمَانِ لَقِيَ الْعَدُوَّ فَصَدَقَ اللَّهَ حَتَّى قُتِلَ فَذَلِكَ الَّذِي يَرْفَعُ النَّاسُ إِلَيْهِ أَعْيُنَهُمْ يَوْمَ الْقِيَامَةِ هَكَذَا وَرَفَعَ رَأْسَهُ حَتَّى وَقَعَتْ قَلَنْسُوَتُهُ قَالَ فَمَا أَدْرِي أَقَلَنْسُوَةَ عُمَرَ أَرَادَ أَمْ قَلَنْسُوَةَ النَّبِيِّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ قَالَ وَرَجُلٌ مُؤْمِنٌ جَيِّدُ الْإِيمَانِ لَقِيَ الْعَدُوَّ فَكَأَنَّمَا ضُرِبَ جِلْدُهُ بِشَوْكِ طَلْحٍ مِنْ الْجُبْنِ أَتَاهُ سَهْمٌ غَرْبٌ فَقَتَلَهُ فَهُوَ فِي الدَّرَجَةِ الثَّانِيَةِ وَرَجُلٌ مُؤْمِنٌ خَلَطَ عَمَلًا صَالِحًا وَآخَرَ سَيِّئًا لَقِيَ الْعَدُوَّ فَصَدَقَ اللَّهَ حَتَّى قُتِلَ فَذَلِكَ فِي الدَّرَجَةِ الثَّالِثَةِ وَرَجُلٌ مُؤْمِنٌ أَسْرَفَ عَلَى نَفْسِهِ لَقِيَ الْعَدُوَّ فَصَدَقَ اللَّهَ حَتَّى قُتِلَ فَذَلِكَ فِي الدَّرَجَةِ الرَّابِعَةِقَالَ أَبُو عِيسَى هَذَا حَدِيثٌ حَسَنٌ غَرِيبٌ لَا نَعْرِفُهُ إِلَّا مِنْ حَدِيثِ عَطَاءِ بْنِ دِينَارٍ قَالَ سَمِعْت مُحَمَّدًا يَقُولُ قَدْ رَوَى سَعِيدُ بْنُ أَبِي أَيُّوبَ هَذَا الْحَدِيثَ عَنْ عَطَاءِ بْنِ دِينَارٍ وَقَالَ عَنْ أَشْيَاخٍ مِنْ خَوْلَانَ وَلَمْ يَذْكُرْ فِيهِ عَنْ أَبِي يَزِيدَ و قَالَ عَطَاءُ بْنُ دِينَارٍ لَيْسَ بِهِ بَأْسٌ

Розповів нам [Кутайба] сказав, розповів нам [Ібну Лахія] від [Аса бін Дінар] від [Абу Язіда Аль Хаулані], що він чув [Фадхала бін Убайд], як він казав; Я чув [Умара Ібн аль-Хатсаба], як він сказав: «Я чув, як Посланник Аллаха (мир йому і благословення) сказав: «Є чотири мученики; віруючий, який був особливим у своїй вірі, він зустрів ворога і виправдовував Аллаха, поки не був убитий». «Цей віруючий — той, чиї очі будуть спрямовані на нього з захопленням у День Воскресіння». Пророк сказав це, піднявши голову, аж поки його шапка не впала. Він сказав: «Я не знаю, яку шапку він мав на увазі, шапку Умарки чи шапку Пророка». Він продовжив свої слова: «А віруючий, чия віра виняткова і зустрічає ворога, тільки щоб потім шкодувати про своє тіло (тобто про себе), ніби вражений маленькою колючкою дерева через свою боягузтво, яке все ще залишається, його вражає стріла, яка блукає, поки його не вб'ють, ця людина знаходиться на другому рівні. А віруючий, який все ще змішує свої добрі справи зі своїми поганими справами, він зустрічає ворога і вірить в Аллаха, поки його не вб'ють. Ця людина знаходиться на третьому рівні. А віруючий, який перевищує межі себе, він зустрічає ворога і вірить в Аллаха, поки його не вб'ють. Ця людина знаходиться на четвертому рівні». Абу Іса сказав: «Цей хадис знаходиться на ступені хасан гаріб, ми не знаємо його, окрім як з хадису Атха ібн Дінара». Він сказав: «Я чув, як [Мухаммед] казав», — передав [Саїд ібн Абу Айюб] цей хадис від [Атха ібн Дінара]. Він сказав від якогось [шейха] з регіону Хаулан, і він не згадав у своєму переказі «від Абу Заїда». Але Атха ібн Дінар сказав: «З цим немає проблем».