Імам Муслім : 901
حَدَّثَنَا أَبُو بَكْرِ بْنُ أَبِي شَيْبَةَ حَدَّثَنَا مُحَمَّدُ بْنُ بِشْرٍ حَدَّثَنَا عُبَيْدُ اللَّهِ بْنُ عُمَرَ عَنْ نَافِعٍ عَنْ ابْنِ عُمَرَ قَالَ رُبَّمَا قَرَأَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ الْقُرْآنَ فَيَمُرُّ بِالسَّجْدَةِ فَيَسْجُدُ بِنَا حَتَّى ازْدَحَمْنَا عِنْدَهُ حَتَّى مَا يَجِدُ أَحَدُنَا مَكَانًا لِيَسْجُدَ فِيهِ فِي غَيْرِ صَلَاةٍ
Нам передали, що [Абу Бакар ібн Абу Сяйба] передав нам, що [Мухаммад ібн Бісір] передав нам [Убайдулла ібн Умар] від [Нафі] від [Ібн Умара], що він сказав: «Іноді Посланник Аллаха (мир йому і благословення) схилявся ниць, читаючи Коран через вірш саджда, а потім схилявся ниць разом з нами, доки нам не стало тісно з ним, доки один з нас не зміг знайти місця, щоб схилитися ниць, і це поза часом молитви».