Імам Бухарі : 101
حَدَّثَنَا عَبْدُ اللَّهِ بْنُ يُوسُفَ قَالَ حَدَّثَنِي اللَّيْثُ قَالَ حَدَّثَنِي سَعِيدٌ هُوَ ابْنُ أَبِي سَعِيدٍ عَنْ أَبِي شُرَيْحٍأَنَّهُ قَالَ لِعَمْرِو بْنِ سَعِيدٍ وَهُوَ يَبْعَثُ الْبُعُوثَ إِلَى مَكَّةَ ائْذَنْ لِي أَيُّهَا الْأَمِيرُ أُحَدِّثْكَ قَوْلًا قَامَ بِهِ النَّبِيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ الْغَدَ مِنْ يَوْمِ الْفَتْحِ سَمِعَتْهُ أُذُنَايَ وَوَعَاهُ قَلْبِي وَأَبْصَرَتْهُ عَيْنَايَ حِينَ تَكَلَّمَ بِهِ حَمِدَ اللَّهَ وَأَثْنَى عَلَيْهِ ثُمَّ قَالَ إِنَّ مَكَّةَ حَرَّمَهَا اللَّهُ وَلَمْ يُحَرِّمْهَا النَّاسُ فَلَا يَحِلُّ لِامْرِئٍ يُؤْمِنُ بِاللَّهِ وَالْيَوْمِ الْآخِرِ أَنْ يَسْفِكَ بِهَا دَمًا وَلَا يَعْضِدَ بِهَا شَجَرَةً فَإِنْ أَحَدٌ تَرَخَّصَ لِقِتَالِ رَسُولِ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فِيهَا فَقُولُوا إِنَّ اللَّهَ قَدْ أَذِنَ لِرَسُولِهِ وَلَمْ يَأْذَنْ لَكُمْ وَإِنَّمَا أَذِنَ لِي فِيهَا سَاعَةً مِنْ نَهَارٍ ثُمَّ عَادَتْ حُرْمَتُهَا الْيَوْمَ كَحُرْمَتِهَا بِالْأَمْسِ وَلْيُبَلِّغْ الشَّاهِدُ الْغَائِبَ فَقِيلَ لِأَبِي شُرَيْحٍ مَا قَالَ عَمْرٌو قَالَ أَنَا أَعْلَمُ مِنْكَ يَا أَبَا شُرَيْحٍ لَا يُعِيذُ عَاصِيًا وَلَا فَارًّا بِدَمٍ وَلَا فَارًّا بِخَرْبَةٍ
Нам [Абдуллаху ібн Юсуфу] розповідали, мені [Аль-Лайцу] розповідали, мені розповідали [Саїду], що він син Абу Саїда від [Абу Сюрайха], що він сказав Амру ібн Саїду, коли той відправив групу до Мекки: «О аміре, дозволь мені передати річ, яку Пророк, мир йому і благословення Аллаха, колись розповів у своїй проповіді під час визволення Мекки. Мої два вуха чули, моє серце відчуло це, мої очі бачили, він прославив Аллаха та очистив Аллаха, кажучи: «Воістину, Аллах очистив Мекку, а мекканські мекканці не очистили її. Тому нікому, хто вірить в Аллаха та в Останній день, не дозволено проливати в ній кров, і нікому не дозволено викорінювати в ній дерева. Та'аля дозволив Своєму Посланцю і не дозволяє цього вам». «Воістину, Аллах Та'аля дозволив мені одного разу протягом дня, а потім повернув його до такого ж чистого сьогодні, як воно було чистим раніше. Тож нехай ті, хто присутні, передають це тим, кого немає». Тоді Абу Сюрайджу сказали: «Що сказав Амру?» Він відповів: «Я знаю краще за тебе, о Абу Сюрайдж: «Він не захистить тих, хто чинить гріхи, тих, хто проливає кров, і тих, хто краде».
Імам Бухарі : 102
حَدَّثَنَا عَبْدُ اللَّهِ بْنُ عَبْدِ الْوَهَّابِ قَالَ حَدَّثَنَا حَمَّادٌ عَنْ أَيُّوبَ عَنْ مُحَمَّدٍ عَنْ ابْنِ أَبِي بَكْرَةَ عَنْ أَبِي بَكْرَةَذُكِرَ النَّبِيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ قَالَ فَإِنَّ دِمَاءَكُمْ وَأَمْوَالَكُمْ قَالَ مُحَمَّدٌ وَأَحْسِبُهُ قَالَ وَأَعْرَاضَكُمْ عَلَيْكُمْ حَرَامٌ كَحُرْمَةِ يَوْمِكُمْ هَذَا فِي شَهْرِكُمْ هَذَا أَلَا لِيُبَلِّغ الشَّاهِدُ مِنْكُمْ الْغَائِبَ وَكَانَ مُحَمَّدٌ يَقُولُ صَدَقَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ كَانَ ذَلِكَ أَلَا هَلْ بَلَّغْتُ مَرَّتَيْنِ
Нам [Абдуллаху ібн Абдул-Ваххабу] було передано, нам було передано [Хаммаду] від [Айюба] від [Мухаммеда] від [Ібн Абу Бакра] від [Абу Бакра]. Пророк, мир йому і благословення, сказав: «Воістину, ваша кров, ваше багатство, — сказав Мухаммад; я думаю, він сказав, — і ваша честь заборонена для вас, як і ваш денний заборонений у цьому вашому місяці. Нехай ті, хто присутні, передають це тим, хто відсутній». І Мухаммад сказав: «Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) правдивий, бо він сказав: «Хіба я не передав цього?» — повторив він двічі.
Імам Бухарі : 103
حَدَّثَنَا عَلِيُّ بْنُ الْجَعْدِ قَالَ أَخْبَرَنَا شُعْبَةُ قَالَ أَخْبَرَنِي مَنْصُورٌ قَالَ سَمِعْتُ رِبْعِيَّ بْنَ حِرَاشٍ يَقُولُ سَمِعْتُ عَلِيًّا يَقُولُقَالَ النَّبِيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ لَا تَكْذِبُوا عَلَيَّ فَإِنَّهُ مَنْ كَذَبَ عَلَيَّ فَلْيَلِجْ النَّارَ
Нам [Алі ібн Аль-Джаад] розповідали, нам розповідали [Сьюба], мені розповідали [Мансуру], я чув, як [Рібі ібн Джирасі] казав, я чув, як [Алі] казав: «Пророк, мир йому і благословення Аллаха, сказав: «Не кажи брехню на мене, бо той, хто збреше на мене, потрапить до пекла».
Імам Бухарі : 104
حَدَّثَنَا أَبُو الْوَلِيدِ قَالَ حَدَّثَنَا شُعْبَةُ عَنْ جَامِعِ بْنِ شَدَّادٍ عَنْ عَامِرِ بْنِ عَبْدِ اللَّهِ بْنِ الزُّبَيْرِ عَنْ أَبِيهِ قَالَ قُلْتُ لِلزُّبَيْرِإِنِّي لَا أَسْمَعُكَ تُحَدِّثُ عَنْ رَسُولِ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ كَمَا يُحَدِّثُ فُلَانٌ وَفُلَانٌ قَالَ أَمَا إِنِّي لَمْ أُفَارِقْهُ وَلَكِنْ سَمِعْتُهُ يَقُولُ مَنْ كَذَبَ عَلَيَّ فَلْيَتَبَوَّأْ مَقْعَدَهُ مِنْ النَّارِ
[Абу аль-Валід] сказав нам, сказав нам [Сьюба] від [Джамі ібн Сьяддада] від [Аміра ібн Абдулли ібн Аз Зубайра] від [його батька], який сказав: «Я сказав [Аз Зубайру]: «Я ніколи не чув, щоб ти говорив про щось від Посланника Аллаха, мир йому і благословення Аллаха, так, як говорять інші люди?» Аз Зубайр відповів: «Я ніколи не розлучався з ним, я чув, як він казав: «Хто бреше проти мене, нехай приготує собі місце в пеклі».
Імам Бухарі : 105
حَدَّثَنَا أَبُو مَعْمَرٍ قَالَ حَدَّثَنَا عَبْدُ الْوَارِثِ عَنْ عَبْدِ الْعَزِيزِ قَالَ أَنَسٌإِنَّهُ لَيَمْنَعُنِي أَنْ أُحَدِّثَكُمْ حَدِيثًا كَثِيرًا أَنَّ النَّبِيَّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ قَالَ مَنْ تَعَمَّدَ عَلَيَّ كَذِبًا فَلْيَتَبَوَّأْ مَقْعَدَهُ مِنْ النَّارِ
Передав нам [Абу Мамар], передав нам [Абдул Варітс] від [Абдул Азіза], який сказав [Анас]: «Він заборонив мені розповідати вам багато хадисів, бо Пророк, мир йому і благословення Аллаха, сказав: «Хто навмисно бреше проти мене (заради мене), нехай приготує собі місце в пеклі».
Імам Бухарі : 106
حَدَّثَنَا مَكِّيُّ بْنُ إِبْرَاهِيمَ قَالَ حَدَّثَنَا يَزِيدُ بْنُ أَبِي عُبَيْدٍ عَنْ سَلَمَةَ قَالَسَمِعْتُ النَّبِيَّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ يَقُولُ مَنْ يَقُلْ عَلَيَّ مَا لَمْ أَقُلْ فَلْيَتَبَوَّأْ مَقْعَدَهُ مِنْ النَّارِ
Нам [Маккі ібн Ібрагіму] передали, нам [Язиду ібн Абу Убайду] передали від [Салями]: «Я чув, як Пророк, мир йому та благословення Аллаха, сказав: «Хто скаже про мене те, чого я ніколи не говорив, нехай приготує собі місце в пеклі».
Імам Бухарі : 107
حَدَّثَنَا مُوسَى قَالَ حَدَّثَنَا أَبُو عَوَانَةَ عَنْ أَبِي حَصِينٍ عَنْ أَبِي صَالِحٍ عَنْ أَبِي هُرَيْرَةَعَنْ النَّبِيِّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ قَالَ تَسَمَّوْا بِاسْمِي وَلَا تَكْتَنُوا بِكُنْيَتِي وَمَنْ رَآنِي فِي الْمَنَامِ فَقَدْ رَآنِي فَإِنَّ الشَّيْطَانَ لَا يَتَمَثَّلُ فِي صُورَتِي وَمَنْ كَذَبَ عَلَيَّ مُتَعَمِّدًا فَلْيَتَبَوَّأْ مَقْعَدَهُ مِنْ النَّارِ
Передав нам [Мусей], що передав нам [Абу Авана] від [Абу Хушайна] від [Абу Шаліха] від [Абу Хурайри], що він сказав: «Я чув, як Пророк, мир йому та благословення Аллаха, сказав: «Називайте на мою честь, а не на моє прізвисько. Бо той, хто побачить мене уві сні, справді бачив мене, бо Сатана не може бути схожим на мою подобу. А той, хто збреше проти мене, нехай приготує собі місце в пеклі».
Імам Бухарі : 108
حَدَّثَنَا مُحَمَّدُ بْنُ سَلَامٍ قَالَ أَخْبَرَنَا وَكِيعٌ عَنْ سُفْيَانَ عَنْ مُطَرِّفٍ عَنْ الشَّعْبِيِّ عَنْ أَبِي جُحَيْفَةَ قَالَ قُلْتُ لِعَلِيِّ بْنِ أَبِي طَالِبٍهَلْ عِنْدَكُمْ كِتَابٌ قَالَ لَا إِلَّا كِتَابُ اللَّهِ أَوْ فَهْمٌ أُعْطِيَهُ رَجُلٌ مُسْلِمٌ أَوْ مَا فِي هَذِهِ الصَّحِيفَةِ قَالَ قُلْتُ فَمَا فِي هَذِهِ الصَّحِيفَةِ قَالَ الْعَقْلُ وَفَكَاكُ الْأَسِيرِ وَلَا يُقْتَلُ مُسْلِمٌ بِكَافِرٍ
Передав нам [Мухаммад ібн Салам], передав нам [Вакі] від [Суф'яна] від [Мусарріфа] від [Аш Ся'бі] від [Абу Джухайфи], який сказав: «Я запитав [Алі ібн Абу Таліба]: «Чи є у вас книга?» Він відповів: «Ні, окрім Книги Аллаха або розуміння, даного мусульманину, або того, що на цьому аркуші». Я сказав: «Що на цьому аркуші?» Він відповів: «Викуп, звільніть полонених, і нехай жодного мусульманина не вбивають за захист невірного».
Імам Бухарі : 109
حَدَّثَنَا أَبُو نُعَيْمٍ الْفَضْلُ بْنُ دُكَيْنٍ قَالَ حَدَّثَنَا شَيْبَانُ عَنْ يَحْيَى عَنْ أَبِي سَلَمَةَ عَنْ أَبِي هُرَيْرَةَأَنَّ خُزَاعَةَ قَتَلُوا رَجُلًا مِنْ بَنِي لَيْثٍ عَامَ فَتْحِ مَكَّةَ بِقَتِيلٍ مِنْهُمْ قَتَلُوهُ فَأُخْبِرَ بِذَلِكَ النَّبِيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فَرَكِبَ رَاحِلَتَهُ فَخَطَبَ فَقَالَ إِنَّ اللَّهَ حَبَسَ عَنْ مَكَّةَ الْقَتْلَ أَوْ الْفِيلَ قَالَ أَبُو عَبْد اللَّهِ كَذَا قَالَ أَبُو نُعَيْمٍ وَاجْعَلُوهُ عَلَى الشَّكِّ الْفِيلَ أَوْ الْقَتْلَ وَغَيْرُهُ يَقُولُ الْفِيلَ وَسَلَّطَ عَلَيْهِمْ رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ وَالْمُؤْمِنِينَ أَلَا وَإِنَّهَا لَمْ تَحِلَّ لِأَحَدٍ قَبْلِي وَلَمْ تَحِلَّ لِأَحَدٍ بَعْدِي أَلَا وَإِنَّهَا حَلَّتْ لِي سَاعَةً مِنْ نَهَارٍ أَلَا وَإِنَّهَا سَاعَتِي هَذِهِ حَرَامٌ لَا يُخْتَلَى شَوْكُهَا وَلَا يُعْضَدُ شَجَرُهَا وَلَا تُلْتَقَطُ سَاقِطَتُهَا إِلَّا لِمُنْشِدٍ فَمَنْ قُتِلَ فَهُوَ بِخَيْرِ النَّظَرَيْنِ إِمَّا أَنْ يُعْقَلَ وَإِمَّا أَنْ يُقَادَ أَهْلُ الْقَتِيلِ فَجَاءَ رَجُلٌ مِنْ أَهْلِ الْيَمَنِ فَقَالَ اكْتُبْ لِي يَا رَسُولَ اللَّهِ فَقَالَ اكْتُبُوا لِأَبِي فُلَانٍ فَقَالَ رَجُلٌ مِنْ قُرَيْشٍ إِلَّا الْإِذْخِرَ يَا رَسُولَ اللَّهِ فَإِنَّا نَجْعَلُهُ فِي بُيُوتِنَا وَقُبُورِنَا فَقَالَ النَّبِيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ إِلَّا الْإِذْخِرَ إِلَّا الْإِذْخِرَقَالَ أَبُو عَبْد اللَّهِ يُقَالُ يُقَادُ بِالْقَافِ فَقِيلَ لِأَبِي عَبْدِ اللَّهِ أَيُّ شَيْءٍ كَتَبَ لَهُ قَالَ كَتَبَ لَهُ هَذِهِ الْخُطْبَةَ
Нам [Абу Нуайму аль-Фадллю ібн Дукаїну] розповідали, нам [Сайбану] розповідали від [Ях'ї] від [Абу Салами] від [Абу Хурайри], що плем'я Хаза'а вбило чоловіка з Бану Лайт у день визволення Мекки у помсту за вбивство чоловіка з них (племені Лайт). Про цей інцидент розповіли Пророку, мир йому і благословення Аллаха, він сів на свій транспортний засіб і проповідував: «Воістину, Аллах звільнив Мекку від убивства або від зграй слонів». Абу Убайдулла сказав: «Як сказав Абу Нуайм, вони вагалися між «вбивством» і «слоном». Інші ж казали: «Слон». Тоді Аллах переміг Пророка, мир йому і благословення Аллаха, та віруючих. Він сказав: «Знай, що земля Мекка не була халяльною ні для кого ні до мене, ні після мене, знай, що насправді вона була халяльною для мене на мить одного дня. Знай, що на цей час вона стала харамом; її колючки не можна зрубувати, її дерева не можна зрубувати, її знахідки не можна забирати, доки їх не оголосять і не знайдуть власника. Тож того, хто буде вбитий, він отримає одне з двох благ: вимагати викуп або вимагати відплати від родини жертви». Потім прийшов єменський житель і сказав: «О Посланник Аллаха, напиши це для мене?» Тоді він сказав: «Напиши це для Абу такого-то». Потім курайшит сказав: «Окрім дерева Іджир, о Посланник Аллаха, бо ми використовуємо це дерево в наших будинках і в наших могилах». Тоді Пророк, мир йому і благословення Аллаха, сказав: «Окрім дерева Іджир, крім дерева Іджир». Потім Абу Абдуллі сказали: «Що було написано для нього?» Він відповів: «Ця проповідь».
Імам Бухарі : 110
حَدَّثَنَا عَلِيُّ بْنُ عَبْدِ اللَّهِ قَالَ حَدَّثَنَا سُفْيَانُ قَالَ حَدَّثَنَا عَمْرٌو قَالَ أَخْبَرَنِي وَهْبُ بْنُ مُنَبِّهٍ عَنْ أَخِيهِ قَالَ سَمِعْتُ أَبَا هُرَيْرَةَ يَقُولُمَا مِنْ أَصْحَابِ النَّبِيِّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ أَحَدٌ أَكْثَرَ حَدِيثًا عَنْهُ مِنِّي إِلَّا مَا كَانَ مِنْ عَبْدِ اللَّهِ بْنِ عَمْرٍو فَإِنَّهُ كَانَ يَكْتُبُ وَلَا أَكْتُبُتَابَعَهُ مَعْمَرٌ عَنْ هَمَّامٍ عَنْ أَبِي هُرَيْرَةَ
Нам [Алі ібн Абдуллаху] розповідали, нам розповідали [Суф'яну], нам розповідали [Амру], мені [Ваххабу ібн Мунаббіху] розповідали від [його брата], який сказав: «Я чув, як [Абу Хурайра] сказав: «Немає нікого серед сподвижників Пророка, мир йому і благословення Аллаха, у кого було б більше хадисів, ніж у мене, окрім Абдулли ібн Амру. Тому що він вміє писати, а я ні». [Мамар] також передав від [Хаммама] від [Абу Хурайри]».
Імам Бухарі : 111
حَدَّثَنَا يَحْيَى بْنُ سُلَيْمَانَ قَالَ حَدَّثَنِي ابْنُ وَهْبٍ قَالَ أَخْبَرَنِي يُونُسُ عَنْ ابْنِ شِهَابٍ عَنْ عُبَيْدِ اللَّهِ بْنِ عَبْدِ اللَّهِ عَنْ ابْنِ عَبَّاسٍ قَالَلَمَّا اشْتَدَّ بِالنَّبِيِّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ وَجَعُهُ قَالَ ائْتُونِي بِكِتَابٍ أَكْتُبْ لَكُمْ كِتَابًا لَا تَضِلُّوا بَعْدَهُ قَالَ عُمَرُ إِنَّ النَّبِيَّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ غَلَبَهُ الْوَجَعُ وَعِنْدَنَا كِتَابُ اللَّهِ حَسْبُنَا فَاخْتَلَفُوا وَكَثُرَ اللَّغَطُ قَالَ قُومُوا عَنِّي وَلَا يَنْبَغِي عِنْدِي التَّنَازُعُفَخَرَجَ ابْنُ عَبَّاسٍ يَقُولُ إِنَّ الرَّزِيَّةَ كُلَّ الرَّزِيَّةِ مَا حَالَ بَيْنَ رَسُولِ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ وَبَيْنَ كِتَابِهِ
Нам [Ях'я ібн Сулейману] розповідали, мені розповідали [Ібн Ваххабу], мені розповідали [Юнусу] від [Ібн Шихаба] від [Убайдулли ібн Абдулли] від [Ібн Аббаса], який сказав: «Коли Пророк, мир йому і благословення Аллаха, погіршився, він сказав: «Дайте мені листа, щоб я міг написати щось для вас, щоб ви не збилися зі шляху після мене». Умар сказав: «Справді, хвороба Пророка, мир йому і благословення Аллаха, погіршувалася, а поруч із нами була Книга Аллаха, якої нам було достатньо. Потім люди посварилися, і зчинився метушня, тому Пророк, мир йому і благословення Аллаха, сказав: «Відійдіть від мене, не годиться сперечатися переді мною». Тож Ібн Аббас вийшов і сказав: «Це катастрофа, і справді жодна катастрофа не повинна траплятися в присутності Пророка (мир йому і благословення Аллаха) та Корану».
Імам Бухарі : 112
حَدَّثَنَا صَدَقَةُ أَخْبَرَنَا ابْنُ عُيَيْنَةَ عَنْ مَعْمَرٍ عَنْ الزُّهْرِيِّ عَنْ هِنْدٍ عَنْ أُمِّ سَلَمَةَ وَعَمْرٍو وَيَحْيَى بْنِ سَعِيدٍ عَنْ الزُّهْرِيِّ عَنْ هِنْدٍ عَنْ أُمِّ سَلَمَةَ قَالَتْاسْتَيْقَظَ النَّبِيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ ذَاتَ لَيْلَةٍ فَقَالَ سُبْحَانَ اللَّهِ مَاذَا أُنْزِلَ اللَّيْلَةَ مِنْ الْفِتَنِ وَمَاذَا فُتِحَ مِنْ الْخَزَائِنِ أَيْقِظُوا صَوَاحِبَاتِ الْحُجَرِ فَرُبَّ كَاسِيَةٍ فِي الدُّنْيَا عَارِيَةٍ فِي الْآخِرَةِ
Передав нам [Шадака] передав нам [Ібн Уйяйна] від [Ма'мара] від [Аз Зухрі] від [Хінд] від [Умму Салами] та ['Амру]. А від [Ях'ї ібн Саїда] від [Аз Зухрі] від [Хінд] від [Умму Салами] сказав: «Одного разу вночі Пророк, мир йому і благословення Аллаха, прокинувся і сказав: «СубханаЛлах (Слава Аллаху), який наклеп був розкритий цієї ночі? І що було відкрито з двох скарбниць (Рамаві та Перської)? Прокиньтеся, о люди за стінами (кімнатами), бо скільки людей живуть, насолоджуючись благословеннями Аллаха в цьому світі, але будуть голими в потойбічному житті (не отримуючи нічого добра)».
Імам Бухарі : 113
حَدَّثَنَا سَعِيدُ بْنُ عُفَيْرٍ قَالَ حَدَّثَنِي اللَّيْثُ قَالَ حَدَّثَنِي عَبْدُ الرَّحْمَنِ بْنُ خَالِدِ بْنِ مُسَافِرٍ عَنْ ابْنِ شِهَابٍ عَنْ سَالِمٍ وَأَبِي بَكْرِ بْنِ سُلَيْمَانَ بْنِ أَبِي حَثْمَةَ أَنَّ عَبْدَ اللَّهِ بْنَ عُمَرَ قَالَصَلَّى بِنَا النَّبِيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ الْعِشَاءَ فِي آخِرِ حَيَاتِهِ فَلَمَّا سَلَّمَ قَامَ فَقَالَ أَرَأَيْتَكُمْ لَيْلَتَكُمْ هَذِهِ فَإِنَّ رَأْسَ مِائَةِ سَنَةٍ مِنْهَا لَا يَبْقَى مِمَّنْ هُوَ عَلَى ظَهْرِ الْأَرْضِ أَحَدٌ
Нам [Саїду ібн Уфейру] розповідали, мені розповідали [Аль-Лайцу], мені розповідали [Абдуррахману ібн Халіду ібн Мусафіру] від [Ібн Шихаба] від [Саліма] та [Абу Бакра ібн Сулеймана ібн Абу Хацми], що [Абдуллах ібн Умар] сказав: «Пророк, мир йому і благословення Аллаха, наприкінці свого життя провів з нами молитву Іша. Після того, як він закінчив вітати нас, він встав і сказав: «Хіба ви не звернули уваги сьогодні ввечері? Воістину, через кожні сто років на цій землі не залишиться нікого».
Імам Бухарі : 114
حَدَّثَنَا آدَمُ قَالَ حَدَّثَنَا شُعْبَةُ قَالَ حَدَّثَنَا الْحَكَمُ قَالَ سَمِعْتُ سَعِيدَ بْنَ جُبَيْرٍ عَنْ ابْنِ عَبَّاسٍ قَالَبِتُّ فِي بَيْتِ خَالَتِي مَيْمُونَةَ بِنْتِ الْحَارِثِ زَوْجِ النَّبِيِّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ وَكَانَ النَّبِيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ عِنْدَهَا فِي لَيْلَتِهَا فَصَلَّى النَّبِيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ الْعِشَاءَ ثُمَّ جَاءَ إِلَى مَنْزِلِهِ فَصَلَّى أَرْبَعَ رَكَعَاتٍ ثُمَّ نَامَ ثُمَّ قَامَ ثُمَّ قَالَ نَامَ الْغُلَيِّمُ أَوْ كَلِمَةً تُشْبِهُهَا ثُمَّ قَامَ فَقُمْتُ عَنْ يَسَارِهِ فَجَعَلَنِي عَنْ يَمِينِهِ فَصَلَّى خَمْسَ رَكَعَاتٍ ثُمَّ صَلَّى رَكْعَتَيْنِ ثُمَّ نَامَ حَتَّى سَمِعْتُ غَطِيطَهُ أَوْ خَطِيطَهُ ثُمَّ خَرَجَ إِلَى الصَّلَاةِ
[Адам] сказав, сказав нам [Сюба] сказав, сказав нам [Аль-Хакам] сказав, я чув, як [Саїд ібн Джубайр] від [Ібн Аббаса] сказав: «Я провів ніч у будинку моєї тітки (Маймуни бінт аль-Харісс), дружини Пророка, мир йому і благословення Аллаха. І в той час Пророк, мир йому і благословення Аллаха, був з ним, бо була його черга. Пророк, мир йому і благословення Аллаха, виконав молитву Іша, потім пішов додому і прочитав чотири ракаати, потім заснув і знову прокинувся, щоб молитися». Ібн Аббас сказав: «Потім він спав, як дитина (прокидаючись періодично) – чи щось подібне – потім встав молитися. Потім я встав і став поруч з ним ліворуч, а він посадив мене поруч із собою праворуч. Після цього він прочитав п’ять ракаатів, потім два ракаати, потім спав, поки я не почув його хропіння, а потім вийшов, щоб виконати ранкову молитву».
Імам Бухарі : 115
حَدَّثَنَا عَبْدُ الْعَزِيزِ بْنُ عَبْدِ اللَّهِ قَالَ حَدَّثَنِي مَالِكٌ عَنْ ابْنِ شِهَابٍ عَنْ الْأَعْرَجِ عَنْ أَبِي هُرَيْرَةَ قَالَإِنَّ النَّاسَ يَقُولُونَ أَكْثَرَ أَبُو هُرَيْرَةَ وَلَوْلَا آيَتَانِ فِي كِتَابِ اللَّهِ مَا حَدَّثْتُ حَدِيثًا ثُمَّ يَتْلُو{ إِنَّ الَّذِينَ يَكْتُمُونَ مَا أَنْزَلْنَا مِنْ الْبَيِّنَاتِ وَالْهُدَى إِلَى قَوْلِهِ الرَّحِيمُ }إِنَّ إِخْوَانَنَا مِنْ الْمُهَاجِرِينَ كَانَ يَشْغَلُهُمْ الصَّفْقُ بِالْأَسْوَاقِ وَإِنَّ إِخْوَانَنَا مِنْ الْأَنْصَارِ كَانَ يَشْغَلُهُمْ الْعَمَلُ فِي أَمْوَالِهِمْ وَإِنَّ أَبَا هُرَيْرَةَ كَانَ يَلْزَمُ رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ بِشِبَعِ بَطْنِهِ وَيَحْضُرُ مَا لَا يَحْضُرُونَ وَيَحْفَظُ مَا لَا يَحْفَظُونَ
Нам [Абдул Азізу ібн Абдуллаху] передали, мені [Маліку] передали від [Ібн Шихаба] від [Аль Араджа] від [Абу Хурайри], який сказав: «Справді, люди кажуть: “Абу Хурайра зробив найбільше (передаючи хадис від Посланника Аллаха, мир йому і благословення Аллаха), якби не два аяти в Книзі Аллаха, я б не передав його”. Потім він прочитав аят: «(Справді, ті, хто приховує те, що Ми послали у вигляді пояснень і настанов) …до кінця аята … (Аллах – Милосердний)» (Коран Аль-Бакара: 159-160). Справді, наші брати з числа мухаджирів зайняті торгівлею на ринках, а наші брати з числа ансарів зайняті своєю роботою з управління своїм майном, тоді як Абу Хурайра завжди супроводжує… Посланник Аллаха, мир йому та благословення Аллаха, перебуваючи у стані голоду, завжди був присутній, коли людям набридало бути присутніми, і міг запам'ятати, коли люди не могли запам'ятати це.
Імам Бухарі : 116
حَدَّثَنَا أَحْمَدُ بْنُ أَبِي بَكْرٍ أَبُو مُصْعَبٍ قَالَ حَدَّثَنَا مُحَمَّدُ بْنُ إِبْرَاهِيمَ بْنِ دِينَارٍ عَنْ ابْنِ أَبِي ذِئْبٍ عَنْ سَعِيدٍ الْمَقْبُرِيِّ عَنْ أَبِي هُرَيْرَةَ قَالَ قُلْتُيَا رَسُولَ اللَّهِ إِنِّي أَسْمَعُ مِنْكَ حَدِيثًا كَثِيرًا أَنْسَاهُ قَالَ ابْسُطْ رِدَاءَكَ فَبَسَطْتُهُ قَالَ فَغَرَفَ بِيَدَيْهِ ثُمَّ قَالَ ضُمَّهُ فَضَمَمْتُهُ فَمَا نَسِيتُ شَيْئًا بَعْدَهُحَدَّثَنَا إِبْرَاهِيمُ بْنُ الْمُنْذِرِ قَالَ حَدَّثَنَا ابْنُ أَبِي فُدَيْكٍ بِهَذَا أَوْ قَالَ غَرَفَ بِيَدِهِ فِيهِ
Передав нам [Ахмад ібн Абу Бакр Абу Мусаб], передав нам [Мухаммад ібн Ібрагім ібн Дінар] від [Абу Дзіба] від [Саїда аль-Макбурі] від [Абу Хурайри], який сказав: «Я сказав: «О Посланник Аллаха, я чув від тебе багато хадисів, але забув». Потім він сказав: «Розстели свою хустку». Тож я розстелила її, потім він (ніби) щось підняв рукою, а потім сказав: «Візьми». Я взяла її, і з того часу я ніколи більше цього не забувала». Передав нам [Ібрагім ібн аль-Мунзір], передав нам [Ібн Абу Фудайк] з таким редактором, або він сказав: «Вивив це собі в руку».
Імам Бухарі : 117
حَدَّثَنَا إِسْمَاعِيلُ قَالَ حَدَّثَنِي أَخِي عَنْ ابْنِ أَبِي ذِئْبٍ عَنْ سَعِيدٍ الْمَقْبُرِيِّ عَنْ أَبِي هُرَيْرَةَ قَالَحَفِظْتُ مِنْ رَسُولِ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ وِعَاءَيْنِ فَأَمَّا أَحَدُهُمَا فَبَثَثْتُهُ وَأَمَّا الْآخَرُ فَلَوْ بَثَثْتُهُ قُطِعَ هَذَا الْبُلْعُومُ
Нам [Ісмаїлу] було передано, мені було передано [моєму братові] від [Ібн Абу Дзіба] від [Саїда аль-Макбурі] від [Абу Хурайри], який сказав: «Я зберігаю знання (хадис) від Посланника Аллаха (мир йому і благословення) у двох контейнерах. В одному я розкладаю та передаю його, а в іншому, якщо я його передам, мені переріжуть горло».
Імам Бухарі : 118
حَدَّثَنَا حَجَّاجٌ قَالَ حَدَّثَنَا شُعْبَةُ قَالَ أَخْبَرَنِي عَلِيُّ بْنُ مُدْرِكٍ عَنْ أَبِي زُرْعَةَ بْنِ عَمْرٍو عَنْ جَرِيرٍأَنَّ النَّبِيَّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ قَالَ لَهُ فِي حَجَّةِ الْوَدَاعِ اسْتَنْصِتْ النَّاسَ فَقَالَ لَا تَرْجِعُوا بَعْدِي كُفَّارًا يَضْرِبُ بَعْضُكُمْ رِقَابَ بَعْضٍ
Нам [Хаджаджу] розповідали, нам [Сьюбі] розповідали, мені [Алі ібн Мудріку] розповідали від [Абу Зури ібн Амру] від [Джаріра], що Пророк, мир йому і благословення Аллаха, сказав йому, коли його попросили дати пораду людям під час хаджу: «Не повертайтеся до невірних, щоб ви не вбивали один одного».
Імам Бухарі : 119
حَدَّثَنَا عَبْدُ اللَّهِ بْنُ مُحَمَّدٍ قَالَ حَدَّثَنَا سُفْيَانُ قَالَ حَدَّثَنَا عَمْرٌو قَالَ أَخْبَرَنِي سَعِيدُ بْنُ جُبَيْرٍ قَالَ قُلْتُ لِابْنِ عَبَّاسٍإِنَّ نَوْفًا الْبَكَالِيَّ يَزْعُمُ أَنَّ مُوسَى لَيْسَ بِمُوسَى بَنِي إِسْرَائِيلَ إِنَّمَا هُوَ مُوسَى آخَرُ فَقَالَ كَذَبَ عَدُوُّ اللَّهِ حَدَّثَنَا أُبَيُّ بْنُ كَعْبٍ عَنْ النَّبِيِّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ قَامَ مُوسَى النَّبِيُّ خَطِيبًا فِي بَنِي إِسْرَائِيلَ فَسُئِلَ أَيُّ النَّاسِ أَعْلَمُ فَقَالَ أَنَا أَعْلَمُ فَعَتَبَ اللَّهُ عَلَيْهِ إِذْ لَمْ يَرُدَّ الْعِلْمَ إِلَيْهِ فَأَوْحَى اللَّهُ إِلَيْهِ أَنَّ عَبْدًا مِنْ عِبَادِي بِمَجْمَعِ الْبَحْرَيْنِ هُوَ أَعْلَمُ مِنْكَ قَالَ يَا رَبِّ وَكَيْفَ بِهِ فَقِيلَ لَهُ احْمِلْ حُوتًا فِي مِكْتَلٍ فَإِذَا فَقَدْتَهُ فَهُوَ ثَمَّ فَانْطَلَقَ وَانْطَلَقَ بِفَتَاهُ يُوشَعَ بْنِ نُونٍ وَحَمَلَا حُوتًا فِي مِكْتَلٍ حَتَّى كَانَا عِنْدَ الصَّخْرَةِ وَضَعَا رُءُوسَهُمَا وَنَامَا فَانْسَلَّ الْحُوتُ مِنْ الْمِكْتَلِ{ فَاتَّخَذَ سَبِيلَهُ فِي الْبَحْرِ سَرَبًا }وَكَانَ لِمُوسَى وَفَتَاهُ عَجَبًا فَانْطَلَقَا بَقِيَّةَ لَيْلَتِهِمَا وَيَوْمَهُمَا فَلَمَّا أَصْبَحَ قَالَ مُوسَى لِفَتَاهُ{ آتِنَا غَدَاءَنَا لَقَدْ لَقِينَا مِنْ سَفَرِنَا هَذَا نَصَبًا }وَلَمْ يَجِدْ مُوسَى مَسًّا مِنْ النَّصَبِ حَتَّى جَاوَزَ الْمَكَانَ الَّذِي أُمِرَ بِهِ فَقَالَ لَهُ فَتَاهُ{ أَرَأَيْتَ إِذْ أَوَيْنَا إِلَى الصَّخْرَةِ فَإِنِّي نَسِيتُ الْحُوتَ وَمَا أَنْسَانِيهِ إِلَّا الشَّيْطَانُ }قَالَ مُوسَى{ ذَلِكَ مَا كُنَّا نَبْغِي فَارْتَدَّا عَلَى آثَارِهِمَا قَصَصًا }فَلَمَّا انْتَهَيَا إِلَى الصَّخْرَةِ إِذَا رَجُلٌ مُسَجًّى بِثَوْبٍ أَوْ قَالَ تَسَجَّى بِثَوْبِهِ فَسَلَّمَ مُوسَى فَقَالَ الْخَضِرُ وَأَنَّى بِأَرْضِكَ السَّلَامُ فَقَالَ أَنَا مُوسَى فَقَالَ مُوسَى بَنِي إِسْرَائِيلَ قَالَ نَعَمْ قَالَ{ هَلْ أَتَّبِعُكَ عَلَى أَنْ تُعَلِّمَنِي مِمَّا عُلِّمْتَ رَشَدًا }قَالَ{ إِنَّكَ لَنْ تَسْتَطِيعَ مَعِيَ صَبْرًا }يَا مُوسَى إِنِّي عَلَى عِلْمٍ مِنْ عِلْمِ اللَّهِ عَلَّمَنِيهِ لَا تَعْلَمُهُ أَنْتَ وَأَنْتَ عَلَى عِلْمٍ عَلَّمَكَهُ لَا أَعْلَمُهُ{ قَالَ سَتَجِدُنِي إِنْ شَاءَ اللَّهُ صَابِرًا وَلَا أَعْصِي لَكَ أَمْرًا }فَانْطَلَقَا يَمْشِيَانِ عَلَى سَاحِلِ الْبَحْرِ لَيْسَ لَهُمَا سَفِينَةٌ فَمَرَّتْ بِهِمَا سَفِينَةٌ فَكَلَّمُوهُمْ أَنْ يَحْمِلُوهُمَا فَعُرِفَ الْخَضِرُ فَحَمَلُوهُمَا بِغَيْرِ نَوْلٍ فَجَاءَ عُصْفُورٌ فَوَقَعَ عَلَى حَرْفِ السَّفِينَةِ فَنَقَرَ نَقْرَةً أَوْ نَقْرَتَيْنِ فِي الْبَحْرِ فَقَالَ الْخَضِرُ يَا مُوسَى مَا نَقَصَ عِلْمِي وَعِلْمُكَ مِنْ عِلْمِ اللَّهِ إِلَّا كَنَقْرَةِ هَذَا الْعُصْفُورِ فِي الْبَحْرِ فَعَمَدَ الْخَضِرُ إِلَى لَوْحٍ مِنْ أَلْوَاحِ السَّفِينَةِ فَنَزَعَهُ فَقَالَ مُوسَى قَوْمٌ حَمَلُونَا بِغَيْرِ نَوْلٍ عَمَدْتَ إِلَى سَفِينَتِهِمْ فَخَرَقْتَهَا لِتُغْرِقَ أَهْلَهَا{ قَالَ أَلَمْ أَقُلْ إِنَّكَ لَنْ تَسْتَطِيعَ مَعِيَ صَبْرًا قَالَ لَا تُؤَاخِذْنِي بِمَا نَسِيتُ وَلَا تُرْهِقْنِي مِنْ أَمْرِي عُسْرًا }فَكَانَتْ الْأُولَى مِنْ مُوسَى نِسْيَانًا فَانْطَلَقَا فَإِذَا غُلَامٌ يَلْعَبُ مَعَ الْغِلْمَانِ فَأَخَذَ الْخَضِرُ بِرَأْسِهِ مِنْ أَعْلَاهُ فَاقْتَلَعَ رَأْسَهُ بِيَدِهِ فَقَالَ مُوسَى{ أَقَتَلْتَ نَفْسًا زَكِيَّةً بِغَيْرِ نَفْسٍ }{ قَالَ أَلَمْ أَقُلْ لَكَ إِنَّكَ لَنْ تَسْتَطِيعَ مَعِيَ صَبْرًا }قَالَ ابْنُ عُيَيْنَةَ وَهَذَا أَوْكَدُ{ فَانْطَلَقَا حَتَّى إِذَا أَتَيَا أَهْلَ قَرْيَةٍ اسْتَطْعَمَا أَهْلَهَا فَأَبَوْا أَنْ يُضَيِّفُوهُمَا فَوَجَدَا فِيهَا جِدَارًا يُرِيدُ أَنْ يَنْقَضَّ فَأَقَامَهُ }قَالَ الْخَضِرُ بِيَدِهِ فَأَقَامَهُ فَقَالَ لَهُ مُوسَى{ لَوْ شِئْتَ لَاتَّخَذْتَ عَلَيْهِ أَجْرًا قَالَ هَذَا فِرَاقُ بَيْنِي وَبَيْنِكَ }قَالَ النَّبِيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ يَرْحَمُ اللَّهُ مُوسَى لَوَدِدْنَا لَوْ صَبَرَ حَتَّى يُقَصَّ عَلَيْنَا مِنْ أَمْرِهِمَا
Нам [Абдуллаху ібн Мухаммаду] розповідали, нам розповідали [Суф'яну], нам розповідали [Амру], мені розповідали [Саїду ібн Джубайру], я сказав [Ібн Аббасу]: «Науф аль-Бакалі вважає, що Муса не був Мусою Бані Ізраїль, а іншим Мусою». Ібн Аббас тоді сказав: «Ворог Аллаха бреше, воістину [Убай ібн Ка'б] передав нам від Пророка, мир йому і благословення Аллаха: «Муса, Пророк Аллаха, стояв перед Бані Ізраїль, читаючи проповідь, потім його запитали: «Хто найрозумніша людина?» Муса відповів: «Я». Тоді Аллах Та'ала докорив йому, бо йому не було дано знання про це. Потім Аллах Та'ала відкрив йому: «Серед Моїх рабів є раб, який живе на злитті двох морів, який розумніший за тебе». Тоді Муса сказав: «О Раббе, як я можу зустрітися з ним?» Йому сказали: «Неси рибу в кошику, бо якщо ти її загубиш, то це знак». Тож Муса вирушив зі своїм слугою Юс’єю ібн Нуном, і вони обидва несли рибу в кошику, аж поки не дійшли до великої скелі. Потім вони обидва поклали голови на скелю та заснули. Потім риба вилізла з кошика (і стрибнула, щоб поплисти до моря)» (Коран, Аль-Кахфі: 61). Цей випадок вразив Мусу та його учня, тому вони продовжили решту ночі та дня своєї подорожі. Доки одного ранку Муса не сказав своєму слузі: «(Принеси нам нашу їжу, бо ми втомилися з дороги)» (Запитання Аль-Кахфі: 62). Муса не відчував втоми, доки не досяг пункту призначення, як йому було наказано. Тоді його учень сказав йому: (Чи знаєш ти, коли ми шукали притулку на скелі? Я забув згадати про рибу. І ніхто не забуває мене, крім Сатани)» (Запитання Аль-Кахфі: 63). Тоді Муса сказав: «(Це місце, яке ми шукали. Потім вони вдвох повернулися, щоб йти своїми початковими кроками)» (Запитання Аль-Кахф: 64). Коли вони вдвох дійшли до скелі, вони побачили чоловіка в широкому одязі. Муса привітав його. Тоді Хідлір сказав: «Як ви вітаєтесь у себе?» Муса відповів: «Я Муса». Хідлір запитав у відповідь: «Муса Бану Ісра'іл?» Муса відповів: «Це правда». Тоді Муса сказав: «(Чи можу я піти за тобою, щоб ти навчив мене правильним знанням серед «Знання, яким тебе навчили?)» Хідлір відповів: «Воістину, ти ніколи не зможеш бути терплячим зі Мною)» (Запитання Аль-Кахф: 66-67). Хідлір продовжив свої слова: «О Мусо, я маю знання від знання Аллаха, яким Він навчив мене, яких ти не знаєш, і ти також маєш знання, яким Він навчив, яких я також не знаю». Муса сказав: «(Якщо Бог дасть, ти знайдеш мене терплячою людиною, і я ні в чому тобі не заперечую)» (Запитання Аль-Кахф: 69). Тож вони вдвох гуляли пляжем, і жоден з них не мав човна, потім повз проплив човен. Вони попросили людей у човні взяти їх обох. Оскільки Хідліра впізнали, вони взяли їх обох безкоштовно. Потім маленький птах прилетів на борт човна, клюючи морську воду, щоб напитися одним чи двома клювками. Тоді Хідлір сказав: «О Мусо, моє знання та твоє знання в порівнянні зі знанням Аллаха — це не що інше, як клювання цього птаха у воді морській». Тоді Хідлір навмисно взяв дошку човна та зламав її. Муса сказав: «Вони привезли нас безкоштовно, але чому ви зруйнували її, щоб втопити пасажирів?» Хідлір сказав: «(Хіба я не казав: “Воістину, ти ніколи не будеш терплячим до мене)» Муса відповів: «(Не карай мене за мою забудькуватість і не обтяжуй мене жодними труднощами в моїх справах)» (Запитання Аль-Кахф: 72-73). Тож Муса запитав: «(Чому ти вбиваєш чисту душу не тому, що вона вбила іншу людину?)» (Запитання Аль-Кахф: 74). Хідлір відповів: «(Хіба я не казав тобі, що ти не зможеш бути терплячим до мене?)» (Запитання Аль-Кахф: 75). Ібн Уйайна сказав: «Це підтвердження». «(Отже, вони йшли вдвох, аж поки не дійшли до мешканців однієї країни, і попросили пригостити їх у мешканців цієї країни, але мешканці тієї країни не хотіли їх приймати. Потім вони обидва побачили, що в тій країні стіни будинків ось-ось завалиться. Тож Хадлір звів стіну)» (Коран: 77). Посланник Аллаха (мир йому і благословення) продовжив історію: «Хадлір зробив це власними руками. Потім Муса сказав: «(Якби ти хотів, ти б взяв за це плату. Хадлір відповів: «Це час розлуки між мною та тобою)» (Коран: 77-78). Пророк (мир йому і благословення) сказав: «Нехай Аллах помилує Мусу. Ми дуже сподіваємося, що Муса буде терплячим, щоб ми могли почути багато історій про них двох».
Імам Бухарі : 120
حَدَّثَنَا عُثْمَانُ قَالَ أَخْبَرَنَا جَرِيرٌ عَنْ مَنْصُورٍ عَنْ أَبِي وَائِلٍ عَنْ أَبِي مُوسَى قَالَجَاءَ رَجُلٌ إِلَى النَّبِيِّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فَقَالَ يَا رَسُولَ اللَّهِ مَا الْقِتَالُ فِي سَبِيلِ اللَّهِ فَإِنَّ أَحَدَنَا يُقَاتِلُ غَضَبًا وَيُقَاتِلُ حَمِيَّةً فَرَفَعَ إِلَيْهِ رَأْسَهُ قَالَ وَمَا رَفَعَ إِلَيْهِ رَأْسَهُ إِلَّا أَنَّهُ كَانَ قَائِمًا فَقَالَ مَنْ قَاتَلَ لِتَكُونَ كَلِمَةُ اللَّهِ هِيَ الْعُلْيَا فَهُوَ فِي سَبِيلِ اللَّهِ عَزَّ وَجَلَّ
Нам [Усману] передали, нам передали [Джаріру] від [Мансура] від [Абу Ваїля] від [Абу Муси], який сказав: «Один чоловік прийшов до Пророка, мир йому і благословення Аллаха, і спитав: «О Посланнику Аллаха, що називається війною фі сабіліллях (на шляху Аллаха)? Тому що одні з нас б'ються від гніву, а інші — від ентузіазму?» Потім він підняв голову в бік людини, яка запитала, і не піднімав голови, поки людина, яка запитала, не вставала. Тоді він відповів: «Хто бореться за піднесення слова Аллаха, той бореться на шляху Аллаха азза ваджалла».