Імам Бухарі (الامام البخاري) - 7008 Хадіси
МАЙМУНА НЕ МОЛИТИСЯ ЧЕРЕЗ МЕНСТРУАЦІЮ, КОЛИ ПРОРОК впав ниць
Імам Бухарі : 321
حَدَّثَنَا الْحَسَنُ بْنُ مُدْرِكٍ قَالَ حَدَّثَنَا يَحْيَى بْنُ حَمَّادٍ قَالَ أَخْبَرَنَا أَبُو عَوَانَةَ اسْمُهُ الْوَضَّاحُ مِنْ كِتَابِهِ قَالَ أَخْبَرَنَا سُلَيْمَانُ الشَّيْبَانِيُّ عَنْ عَبْدِ اللَّهِ بْنِ شَدَّادٍ قَالَ سَمِعْتُخَالَتِي مَيْمُونَةَ زَوْجَ النَّبِيِّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ أَنَّهَا كَانَتْ تَكُونُ حَائِضًا لَا تُصَلِّي وَهِيَ مُفْتَرِشَةٌ بِحِذَاءِ مَسْجِدِ رَسُولِ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ وَهُوَ يُصَلِّي عَلَى خُمْرَتِهِ إِذَا سَجَدَ أَصَابَنِي بَعْضُ ثَوْبِهِ
Він сказав нам [Аль-Хасан бін Мудрік], сказав нам [Ях'я бін Хаммад], сказав нам [Абу Авана], що його справжнє ім'я Аль-Вадлах, як у його книзі, він сказав; він передав нам [Сулейман Аси Сяйбані] від [Абдулли бін Сяйдада], який сказав: «Я чув мою тітку [Маймуну], дружину Пророка, мир йому і благословення Аллаха, що в неї були місячні і вона не молилася. І він спав перед місцем для поклону Посланника Аллаха, мир йому і благословення Аллаха, який у той час молився на своєму (маленькому) килимку, і якби він зробив поклон, то частина тканини вдарила б мене».
ВТРАТА НАМИСТА АЙСЬЇ ТА ПОХОДЖЕННЯ АЙТА ТАЙАММУМ
Імам Бухарі : 322
حَدَّثَنَا عَبْدُ اللَّهِ بْنُ يُوسُفَ قَالَ أَخْبَرَنَا مَالِكٌ عَنْ عَبْدِ الرَّحْمَنِ بْنِ الْقَاسِمِ عَنْ أَبِيهِ عَنْ عَائِشَةَ زَوْجِ النَّبِيِّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ قَالَتْخَرَجْنَا مَعَ رَسُولِ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فِي بَعْضِ أَسْفَارِهِ حَتَّى إِذَا كُنَّا بِالْبَيْدَاءِ أَوْ بِذَاتِ الْجَيْشِ انْقَطَعَ عِقْدٌ لِي فَأَقَامَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ عَلَى الْتِمَاسِهِ وَأَقَامَ النَّاسُ مَعَهُ وَلَيْسُوا عَلَى مَاءٍ فَأَتَى النَّاسُ إِلَى أَبِي بَكْرٍ الصِّدِّيقِ فَقَالُوا أَلَا تَرَى مَا صَنَعَتْ عَائِشَةُ أَقَامَتْ بِرَسُولِ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ وَالنَّاسِ وَلَيْسُوا عَلَى مَاءٍ وَلَيْسَ مَعَهُمْ مَاءٌ فَجَاءَ أَبُو بَكْرٍ وَرَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ وَاضِعٌ رَأْسَهُ عَلَى فَخِذِي قَدْ نَامَ فَقَالَ حَبَسْتِ رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ وَالنَّاسَ وَلَيْسُوا عَلَى مَاءٍ وَلَيْسَ مَعَهُمْ مَاءٌ فَقَالَتْ عَائِشَةُ فَعَاتَبَنِي أَبُو بَكْرٍ وَقَالَ مَا شَاءَ اللَّهُ أَنْ يَقُولَ وَجَعَلَ يَطْعُنُنِي بِيَدِهِ فِي خَاصِرَتِي فَلَا يَمْنَعُنِي مِنْ التَّحَرُّكِ إِلَّا مَكَانُ رَسُولِ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ عَلَى فَخِذِي فَقَامَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ حِينَ أَصْبَحَ عَلَى غَيْرِ مَاءٍ فَأَنْزَلَ اللَّهُ آيَةَ التَّيَمُّمِ فَتَيَمَّمُوا فَقَالَ أُسَيْدُ بْنُ الْحُضَيْرِ مَا هِيَ بِأَوَّلِ بَرَكَتِكُمْ يَا آلَ أَبِي بَكْرٍ قَالَتْ فَبَعَثْنَا الْبَعِيرَ الَّذِي كُنْتُ عَلَيْهِ فَأَصَبْنَا الْعِقْدَ تَحْتَهُ
[Абдуллах ібн Юсуф] передав нам, що [Малік] передав нам від [Абдуррахмана ібн Аль-Касіма] від [його батька] від [Аїші], дружини Пророка (мир йому і благословення Аллаха), яка сказала: «Ми вирушили з Посланником Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) в одну з його подорожей. Коли ми дійшли до Байди, або місця відпочинку військ, я загубив своє намисто. Посланник Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) та його сподвижники шукали його, поки вони не були біля води. Люди прийшли до Абу Бакра ас-Сіддіка та сказали: «Хіба ви не бачили, що зробила Аїша? Вона завадила Посланнику Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) та людям продовжувати свою подорож, поки вони не були біля води, і у них не було води!» Абу Бакр прийшов, і Посланник Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) поклав свою голову на моє стегно. Потім Абу Бакр дорікнув мені і сказав так, як велів йому Аллах. Він ударив мене в бік, і ніщо не заважало мені рухатися (через біль), окрім присутності Посланника Аллаха, який був на моєму стегні. Потім Посланник Аллаха, мир йому і благословення Аллаха, прокинувся на світанку без води. Потім Аллах Та'ала послав аят тайаммум, і люди виконали тайаммум. Тоді Усаїд ібн аль-Худлаїр сказав: «Аїша була не що інше, як початок благословень для твоєї родини, о Абу Бакр!» Аїша сказала: «Потім верблюд, на якому я їхав, встав, і ми знайшли під ним моє намисто».
П'ЯТЬ ПРИВІЛЕЄВ, ДАНИХ ПРОРОКУ МУХАММЕДУ
Імам Бухарі : 323
حَدَّثَنَا مُحَمَّدُ بْنُ سِنَانٍ هُوَ الْعَوَقِيُّ قَالَ حَدَّثَنَا هُشَيْمٌ قَالَ ح و حَدَّثَنِي سَعِيدُ بْنُ النَّضْرِ قَالَ أَخْبَرَنَا هُشَيْمٌ قَالَ أَخْبَرَنَا سَيَّارٌ قَالَ حَدَّثَنَا يَزِيدُ هُوَ ابْنُ صُهَيْبٍ الْفَقِيرُ قَالَ أَخْبَرَنَا جَابِرُ بْنُ عَبْدِ اللَّهِأَنَّ النَّبِيَّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ قَالَ أُعْطِيتُ خَمْسًا لَمْ يُعْطَهُنَّ أَحَدٌ قَبْلِي نُصِرْتُ بِالرُّعْبِ مَسِيرَةَ شَهْرٍ وَجُعِلَتْ لِي الْأَرْضُ مَسْجِدًا وَطَهُورًا فَأَيُّمَا رَجُلٍ مِنْ أُمَّتِي أَدْرَكَتْهُ الصَّلَاةُ فَلْيُصَلِّ وَأُحِلَّتْ لِي الْمَغَانِمُ وَلَمْ تَحِلَّ لِأَحَدٍ قَبْلِي وَأُعْطِيتُ الشَّفَاعَةَ وَكَانَ النَّبِيُّ يُبْعَثُ إِلَى قَوْمِهِ خَاصَّةً وَبُعِثْتُ إِلَى النَّاسِ عَامَّةً
Сказав нам [Мухаммад ібн Сінан] - а саме Аль-Авакі - сказав нам [Хусяїм] сказав. (іншим чином згадується) Сказав мені [Саїд ібн Ан-Надр] сказав, сказав нам [Хусяїм] сказав, сказав нам [Сайяр] сказав, сказав нам [Язід] - а саме Ібн Шухайб Аль-Факір - сказав, сказав нам [Джабір ібн Абдуллах], що Пророк, мир йому та благословення, сказав: «Мені було дано п’ять речей, яких не було дано людям до мене; мені допоміг проти моїх ворогів їхній страх протягом місяця подорожі, земля була створена для мене місцем поклону та святою. Тож де б хтось із мого народу не знайшов час для молитви, нехай молиться, мені дозволено воєнну здобич, яка ніколи не була дозволена нікому до мене, мені було дано (право) заступництва, і пророки до мене були послані спеціально для свого народу, тоді як я був посланий для всього людства».
БЛАГОСЛОВЕННЯ ВІД ВТРАТИ НАМИСТА АЙСЬЇ
Імам Бухарі : 324
حَدَّثَنَا زَكَرِيَّاءُ بْنُ يَحْيَى قَالَ حَدَّثَنَا عَبْدُ اللَّهِ بْنُ نُمَيْرٍ قَالَ حَدَّثَنَا هِشَامُ بْنُ عُرْوَةَ عَنْ أَبِيهِ عَنْ عَائِشَةَأَنَّهَا اسْتَعَارَتْ مِنْ أَسْمَاءَ قِلَادَةً فَهَلَكَتْ فَبَعَثَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ رَجُلًا فَوَجَدَهَا فَأَدْرَكَتْهُمْ الصَّلَاةُ وَلَيْسَ مَعَهُمْ مَاءٌ فَصَلَّوْا فَشَكَوْا ذَلِكَ إِلَى رَسُولِ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فَأَنْزَلَ اللَّهُ آيَةَ التَّيَمُّمِ فَقَالَ أُسَيْدُ بْنُ حُضَيْرٍ لِعَائِشَةَ جَزَاكِ اللَّهُ خَيْرًا فَوَاللَّهِ مَا نَزَلَ بِكِ أَمْرٌ تَكْرَهِينَهُ إِلَّا جَعَلَ اللَّهُ ذَلِكِ لَكِ وَلِلْمُسْلِمِينَ فِيهِ خَيْرًا
Розповів нам [Закарія ібн Ях'я] сказав, розповів нам [Абдулла ібн Нумайр] сказав, розповів нам [Хісьям ібн Урва] від [свого батька] від [Айсії], що він позичив намисто в Асми, а потім загубив його. Тож Посланник Аллаха (мир йому і благословення) послав когось шукати його, поки намисто не знайшли. Потім настав час молитви, і у них не було води, але вони все одно її знайшли. Після цього вони поскаржилися на цей інцидент Пророку (мир йому і благословення), поки не був зісланий аят тайаммум. Тоді Усаїд ібн Аль-Худлаїр сказав Аїші: «Нехай Аллах винагородить тебе всім добром. Воістину, клянусь Аллахом, з тобою не станеться нічого такого, чого ти не забажаєш, якщо Аллах не зробить це добрим для тебе та мусульман».
ПРОРОК ВИКОНАВ ТАЙАММУМ З ПИЛОМ, КОЛИ НЕ БУЛО ВОДИ
Імам Бухарі : 325
حَدَّثَنَا يَحْيَى بْنُ بُكَيْرٍ قَالَ حَدَّثَنَا اللَّيْثُ عَنْ جَعْفَرِ بْنِ رَبِيعَةَ عَنْ الْأَعْرَجِ قَالَ سَمِعْتُ عُمَيْرًا مَوْلَى ابْنِ عَبَّاسٍ قَالَأَقْبَلْتُ أَنَا وَعَبْدُ اللَّهِ بْنُ يَسَارٍ مَوْلَى مَيْمُونَةَ زَوْجِ النَّبِيِّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ حَتَّى دَخَلْنَا عَلَى أَبِي جُهَيْمِ بْنِ الْحَارِثِ بْنِ الصِّمَّةِ الْأَنْصَارِيِّ فَقَالَ أَبُو الْجُهَيْمِ الْأَنْصَارِيُّ أَقْبَلَ النَّبِيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ مِنْ نَحْوِ بِئْرِ جَمَلٍ فَلَقِيَهُ رَجُلٌ فَسَلَّمَ عَلَيْهِ فَلَمْ يَرُدَّ عَلَيْهِ النَّبِيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ حَتَّى أَقْبَلَ عَلَى الْجِدَارِ فَمَسَحَ بِوَجْهِهِ وَيَدَيْهِ ثُمَّ رَدَّ عَلَيْهِ السَّلَامَ
Нам [Ях'я ібн Букайр] сказав, нам [Аль-Лайтс] передали від [Джафара ібн Рабі'а] від [Аль-Араджа], що він сказав: «Я чув, як [Умайр], колишній раб Ібн Аббаса, сказав: «Я та Абдулла ібн Ясар, колишній раб Маймуни, дружини Пророка, мир йому та благословення Аллаха, пішли геть, а коли ми прибули до [Абу Джухайма ібн нул Харіца ібн Аш-Шімми Аль-Ансарі], він сказав: «Пророк, мир йому та благословення Аллаха, повернувся з Біар Джамаля (назва цього місця), потім зустрів його чоловік і привітав, але він не відповів. Потім він повернувся до стіни, потім потер обличчя та долоні. Потім він відповів на привітання цій людині».
АММАР БІН ЯСІР НАВЧАЄ ТАЙАМУМ
Імам Бухарі : 326
حَدَّثَنَا آدَمُ قَالَ حَدَّثَنَا شُعْبَةُ حَدَّثَنَا الْحَكَمُ عَنْ ذَرٍّ عَنْ سَعِيدِ بْنِ عَبْدِ الرَّحْمَنِ بْنِ أَبْزَى عَنْ أَبِيهِقَالَ جَاءَ رَجُلٌ إِلَى عُمَرَ بْنِ الْخَطَّابِ فَقَالَ إِنِّي أَجْنَبْتُ فَلَمْ أُصِبْ الْمَاءَ فَقَالَ عَمَّارُ بْنُ يَاسِرٍ لِعُمَرَ بْنِ الْخَطَّابِ أَمَا تَذْكُرُ أَنَّا كُنَّا فِي سَفَرٍ أَنَا وَأَنْتَ فَأَمَّا أَنْتَ فَلَمْ تُصَلِّ وَأَمَّا أَنَا فَتَمَعَّكْتُ فَصَلَّيْتُ فَذَكَرْتُ لِلنَّبِيِّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فَقَالَ النَّبِيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ إِنَّمَا كَانَ يَكْفِيكَ هَكَذَا فَضَرَبَ النَّبِيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ بِكَفَّيْهِ الْأَرْضَ وَنَفَخَ فِيهِمَا ثُمَّ مَسَحَ بِهِمَا وَجْهَهُ وَكَفَّيْهِ
Розповівши нам [Адам], він сказав; розповів нам [Сю'ба] сказав, розповів нам [Аль-Хакам] від [Дзара] від [Саїда ібн Абдуррахмана ібн Абзи] від [його батька] сказав: «Один чоловік прийшов до Умара ібн аль-Хатсаба і сказав: “Я пережив джунуб, але не отримав води?” Тоді [Аммар ібн Ясір] сказав Умару ібн аль-Хатсабу: “Хіба ти не пам’ятаєш, як ми були в подорожі? Тоді ти не молився, поки я валявся по землі і молився? Тоді я передав це Пророку, мир йому і благословення Аллаха, і Пророк, мир йому і благословення Аллаха, сказав: “Насправді, тобі достатньо цього”. Потім він вдарив долонями об землю і подув на них, потім потер ними своє обличчя та долоні”.
ШЛЯХ ТАЙАМУМ, ЯКОГО НАВЧИВ ПРОРОК АММАРА
Імам Бухарі : 327
حَدَّثَنَا حَجَّاجٌ قَالَ أَخْبَرَنَا شُعْبَةُ أَخْبَرَنِي الْحَكَمُ عَنْ ذَرٍّ عَنْ سَعِيدِ بْنِ عَبْدِ الرَّحْمَنِ بْنِ أَبْزَى عَنْ أَبِيهِ قَالَ عَمَّارٌبِهَذَا وَضَرَبَ شُعْبَةُ بِيَدَيْهِ الْأَرْضَ ثُمَّ أَدْنَاهُمَا مِنْ فِيهِ ثُمَّ مَسَحَ بِهِمَا وَجْهَهُ وَكَفَّيْهِوَقَالَ النَّضْرُ أَخْبَرَنَا شُعْبَةُ عَنْ الْحَكَمِ قَالَ سَمِعْتُ ذَرًّا يَقُولُ عَنْ ابْنِ عَبْدِ الرَّحْمَنِ بْنِ أَبْزَى قَالَ الْحَكَمُ وَقَدْ سَمِعْتُهُ مِنْ ابْنِ عَبْدِ الرَّحْمَنِ عَنْ أَبِيهِ قَالَ قَالَ عَمَّارٌ
Розповівши нам [Хаджадж], він сказав; повідомив нам [Сьюба], повідомив нам [Аль-Хакам] від [Дзаррі] від [Саїда ібн Абдуррахмана ібн Абзи] від [його батька], також сказав [Аммар] про цю справу; Тож Сьюба вдарив долонею об землю, підніс її до рота, а потім потер нею обличчя та долоні. І сказавши [Надлар], повідомив нам [Сьюбу] від [Аль-Хакама], він сказав; Я чув, як [Дзарр] сказав; від [Ібн Абдуррахмана ібн Абзи], сказав [Аль-Хакам]; і я чув це від [Ібн Абдуррахмана] від [його батька], який сказав; [Аммар] сказав;.
ЗАКОН ПРО ТАЙАММУМ ДЛЯ ЛЮДЕЙ, ЯКІ ДЖУНУБІВ У ПОДОРОЖІ
Імам Бухарі : 328
حَدَّثَنَا سُلَيْمَانُ بْنُ حَرْبٍ قَالَ حَدَّثَنَا شُعْبَةُ عَنْ الْحَكَمِ عَنْ ذَرٍّ عَنْ ابْنِ عَبْدِ الرَّحْمَنِ بْنِ أَبْزَى عَنْ أَبِيهِ أَنَّهُ شَهِدَ عُمَرَ وَقَالَ لَهُ عَمَّارٌكُنَّا فِي سَرِيَّةٍ فَأَجْنَبْنَا وَقَالَ تَفَلَ فِيهِمَا
Передав нам [Сулейман ібн Харб], передав нам [Сьюба] від [Аль-Хакама] від [Дзара] від [Ібн Абдуррахмана ібн Абзи] від [його батька], що він одного разу побачив Умара, коли [Аммар] спитав його: «Ми були в дорозі, а потім були джунубом?» Він відповів: «Тобі слід зробити таямум».
АММАР ПОЯСНИВ, ЯК ТАЙАМУМ УМАРУ
Імам Бухарі : 329
حَدَّثَنَا مُحَمَّدُ بْنُ كَثِيرٍ أَخْبَرَنَا شُعْبَةُ عَنْ الْحَكَمِ عَنْ ذَرٍّ عَنْ ابْنِ عَبْدِ الرَّحْمَنِ بْنِ أَبْزَى عَنْ عَبْدِ الرَّحْمَنِ بْنِ أَبْزَى قَالَ قَالَ عَمَّارٌلِعُمَرَ تَمَعَّكْتُ فَأَتَيْتُ النَّبِيَّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فَقَالَ يَكْفِيكَ الْوَجْهَ وَالْكَفَّيْنِحَدَّثَنَا مُسْلِمٌ حَدَّثَنَا شُعْبَةُ عَنْ الْحَكَمِ عَنْ ذَرٍّ عَنْ ابْنِ عَبْدِ الرَّحْمَنِ عَنْ عَبْدِ الرَّحْمَنِ بْنِ أَبْزَى قَالَ شَهِدْتُ عُمَرَ فَقَالَ لَهُ عَمَّارٌ وَسَاقَ الْحَدِيثَ
Розповів нам [Мухаммад бін Касір], що розповів нам [Сьюба] від [Аль-Хакама] від [Дзара] від [Ібн Абдуррахмана бін Абзи] від [Абдуррахмана бін Абзи], що він сказав; [Аммар] сказав Умару: «Я валявся (по піску), а потім зустрів Пророка, мир йому і благословення Аллаха. Тож він сказав: «Досить тобі (витерти пил) з обличчя та долонь». Розповівши нам [мусульманам], що розповів нам [Сьюба] від [Аль-Хакама] від [Зара] від [Ібн Абдуррахмана] від [Абдуррахмана бін Абзи], що він сказав: «Я бачив Умара, коли [Аммар] запитав його… тоді він згадав хадис».
ЯК ТАЙАМУМУ НАВЧАВ ПРОРОК ЗГІДНО З АММАРОМ
Імам Бухарі : 330
حَدَّثَنَا مُحَمَّدُ بْنُ بَشَّارٍ قَالَ حَدَّثَنَا غُنْدَرٌ حَدَّثَنَا شُعْبَةُ عَنْ الْحَكَمِ عَنْ ذَرٍّ عَنْ ابْنِ عَبْدِ الرَّحْمَنِ بْنِ أَبْزَى عَنْ أَبِيهِ قَالَ قَالَ عَمَّارٌفَضَرَبَ النَّبِيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ بِيَدِهِ الْأَرْضَ فَمَسَحَ وَجْهَهُ وَكَفَّيْهِ
Передав нам [Мухаммад ібн Басісьяр], що він сказав; передав нам [Гундар], передав нам [Сьюба] від [Аль-Хакама] від [Дзарра] від [Ібн Абдуррахмана ібн Абзи] від [його батька], що він сказав: «[Аммар] сказав: «Пророк, мир йому і благословення Аллаха, вдарив долонею об землю, а потім потер нею обличчя та долоні».
ІСТОРІЯ ПРО ПРОРОКА І ЖІНКУ, ЯКА НАПОЯЛА ДЛЯ ПОТРЕБ Мандрівників
Імам Бухарі : 331
حَدَّثَنَا مُسَدَّدٌ قَالَ حَدَّثَنِي يَحْيَى بْنُ سَعِيدٍ قَالَ حَدَّثَنَا عَوْفٌ قَالَ حَدَّثَنَا أَبُو رَجَاءٍ عَنْ عِمْرَانَ قَالَكُنَّا فِي سَفَرٍ مَعَ النَّبِيِّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ وَإِنَّا أَسْرَيْنَا حَتَّى كُنَّا فِي آخِرِ اللَّيْلِ وَقَعْنَا وَقْعَةً وَلَا وَقْعَةَ أَحْلَى عِنْدَ الْمُسَافِرِ مِنْهَا فَمَا أَيْقَظَنَا إِلَّا حَرُّ الشَّمْسِ وَكَانَ أَوَّلَ مَنْ اسْتَيْقَظَ فُلَانٌ ثُمَّ فُلَانٌ ثُمَّ فُلَانٌ يُسَمِّيهِمْ أَبُو رَجَاءٍ فَنَسِيَ عَوْفٌ ثُمَّ عُمَرُ بْنُ الْخَطَّابِ الرَّابِعُ وَكَانَ النَّبِيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ إِذَا نَامَ لَمْ يُوقَظْ حَتَّى يَكُونَ هُوَ يَسْتَيْقِظُ لِأَنَّا لَا نَدْرِي مَا يَحْدُثُ لَهُ فِي نَوْمِهِ فَلَمَّا اسْتَيْقَظَ عُمَرُ وَرَأَى مَا أَصَابَ النَّاسَ وَكَانَ رَجُلًا جَلِيدًا فَكَبَّرَ وَرَفَعَ صَوْتَهُ بِالتَّكْبِيرِ فَمَا زَالَ يُكَبِّرُ وَيَرْفَعُ صَوْتَهُ بِالتَّكْبِيرِ حَتَّى اسْتَيْقَظَ بِصَوْتِهِ النَّبِيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فَلَمَّا اسْتَيْقَظَ شَكَوْا إِلَيْهِ الَّذِي أَصَابَهُمْ قَالَ لَا ضَيْرَ أَوْ لَا يَضِيرُ ارْتَحِلُوا فَارْتَحَلَ فَسَارَ غَيْرَ بَعِيدٍ ثُمَّ نَزَلَ فَدَعَا بِالْوَضُوءِ فَتَوَضَّأَ وَنُودِيَ بِالصَّلَاةِ فَصَلَّى بِالنَّاس فَلَمَّا انْفَتَلَ مِنْ صَلَاتِهِ إِذَا هُوَ بِرَجُلٍ مُعْتَزِلٍ لَمْ يُصَلِّ مَعَ الْقَوْمِ قَالَ مَا مَنَعَكَ يَا فُلَانُ أَنْ تُصَلِّيَ مَعَ الْقَوْمِ قَالَ أَصَابَتْنِي جَنَابَةٌ وَلَا مَاءَ قَالَ عَلَيْكَ بِالصَّعِيدِ فَإِنَّهُ يَكْفِيكَ ثُمَّ سَارَ النَّبِيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فَاشْتَكَى إِلَيْهِ النَّاسُ مِنْ الْعَطَشِ فَنَزَلَ فَدَعَا فُلَانًا كَانَ يُسَمِّيهِ أَبُو رَجَاءٍ نَسِيَهُ عَوْفٌ وَدَعَا عَلِيًّا فَقَالَ اذْهَبَا فَابْتَغِيَا الْمَاءَ فَانْطَلَقَا فَتَلَقَّيَا امْرَأَةً بَيْنَ مَزَادَتَيْنِ أَوْ سَطِيحَتَيْنِ مِنْ مَاءٍ عَلَى بَعِيرٍ لَهَا فَقَالَا لَهَا أَيْنَ الْمَاءُ قَالَتْ عَهْدِي بِالْمَاءِ أَمْسِ هَذِهِ السَّاعَةَ وَنَفَرُنَا خُلُوفًا قَالَا لَهَا انْطَلِقِي إِذًا قَالَتْ إِلَى أَيْنَ قَالَا إِلَى رَسُولِ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ قَالَتْ الَّذِي يُقَالُ لَهُ الصَّابِئُ قَالَا هُوَ الَّذِي تَعْنِينَ فَانْطَلِقِي فَجَاءَا بِهَا إِلَى النَّبِيِّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ وَحَدَّثَاهُ الْحَدِيثَ قَالَ فَاسْتَنْزَلُوهَا عَنْ بَعِيرِهَا وَدَعَا النَّبِيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ بِإِنَاءٍ فَفَرَّغَ فِيهِ مِنْ أَفْوَاهِ الْمَزَادَتَيْنِ أَوْ سَطِيحَتَيْنِ وَأَوْكَأَ أَفْوَاهَهُمَا وَأَطْلَقَ الْعَزَالِيَ وَنُودِيَ فِي النَّاسِ اسْقُوا وَاسْتَقُوا فَسَقَى مَنْ شَاءَ وَاسْتَقَى مَنْ شَاءَ وَكَانَ آخِرُ ذَاكَ أَنْ أَعْطَى الَّذِي أَصَابَتْهُ الْجَنَابَةُ إِنَاءً مِنْ مَاءٍ قَالَ اذْهَبْ فَأَفْرِغْهُ عَلَيْكَ وَهِيَ قَائِمَةٌ تَنْظُرُ إِلَى مَا يُفْعَلُ بِمَائِهَا وَايْمُ اللَّهِ لَقَدْ أُقْلِعَ عَنْهَا وَإِنَّهُ لَيُخَيَّلُ إِلَيْنَا أَنَّهَا أَشَدُّ مِلْأَةً مِنْهَا حِينَ ابْتَدَأَ فِيهَا فَقَالَ النَّبِيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ اجْمَعُوا لَهَا فَجَمَعُوا لَهَا مِنْ بَيْنِ عَجْوَةٍ وَدَقِيقَةٍ وَسَوِيقَةٍ حَتَّى جَمَعُوا لَهَا طَعَامًا فَجَعَلُوهَا فِي ثَوْبٍ وَحَمَلُوهَا عَلَى بَعِيرِهَا وَوَضَعُوا الثَّوْبَ بَيْنَ يَدَيْهَا قَالَ لَهَا تَعْلَمِينَ مَا رَزِئْنَا مِنْ مَائِكِ شَيْئًا وَلَكِنَّ اللَّهَ هُوَ الَّذِي أَسْقَانَا فَأَتَتْ أَهْلَهَا وَقَدْ احْتَبَسَتْ عَنْهُمْ قَالُوا مَا حَبَسَكِ يَا فُلَانَةُ قَالَتْ الْعَجَبُ لَقِيَنِي رَجُلَانِ فَذَهَبَا بِي إِلَى هَذَا الَّذِي يُقَالُ لَهُ الصَّابِئُ فَفَعَلَ كَذَا وَكَذَا فَوَاللَّهِ إِنَّهُ لَأَسْحَرُ النَّاسِ مِنْ بَيْنِ هَذِهِ وَهَذِهِ وَقَالَتْ بِإِصْبَعَيْهَا الْوُسْطَى وَالسَّبَّابَةِ فَرَفَعَتْهُمَا إِلَى السَّمَاءِ تَعْنِي السَّمَاءَ وَالْأَرْضَ أَوْ إِنَّهُ لَرَسُولُ اللَّهِ حَقًّا فَكَانَ الْمُسْلِمُونَ بَعْدَ ذَلِكَ يُغِيرُونَ عَلَى مَنْ حَوْلَهَا مِنْ الْمُشْرِكِينَ وَلَا يُصِيبُونَ الصِّرْمَ الَّذِي هِيَ مِنْهُ فَقَالَتْ يَوْمًا لِقَوْمِهَا مَا أُرَى أَنَّ هَؤُلَاءِ الْقَوْمَ يَدْعُونَكُمْ عَمْدًا فَهَلْ لَكُمْ فِي الْإِسْلَامِ فَأَطَاعُوهَا فَدَخَلُوا فِي الْإِسْلَامِقَالَ أَبُو عَبْد اللَّهِ صَبَأَ خَرَجَ مِنْ دِينٍ إِلَى غَيْرِهِ وَقَالَ أَبُو الْعَالِيَةِ{ الصَّابِئِينَ }فِرْقَةٌ مِنْ أَهْلِ الكِتَابِ يَقْرَءُونَ الزَّبُورَ
Нам [Мусаддаду] розповідали, мені розповідали [Ях'я бін Саїду], нам розповідали [Ауфу], нам розповідали [Абу Раджі] від [Імрана], який сказав: «Одного разу ми подорожували з Пророком, мир йому і благословення Аллаха. Ми йшли вночі, аж поки не заснули, і не було сну глибшого для мандрівників, ніж той, що ми відчували. Поки ніхто не розбудив нас, окрім сонячного спеки. Першою людиною, яка прокинулася, був такий-то, потім такий-то, потім хтось, кого Абу Ауф знав, але зрештою забув. А Умар бін Аль-Хатсаб був четвертою людиною, коли він прокинувся. Тим часом, коли Пророк, мир йому і благословення Аллаха, спав, ніхто не розбудив його самого, бо ми не знали, що з ним сталося уві сні, міцний, сповнений терпіння. Тож він промовив свій такбір». Він підвищив голос і продовжував голосно вимовляти свій такбір, доки Пророк (мир йому і благословення) не прокинувся від гучного звуку такбіру Умара. Коли він прокинувся, люди почали скаржитися на те, що з ними сталося. Тож він сказав: «Це не має значення, або це не має значення, і продовжуйте свою подорож». Тож він продовжив свою подорож, і через деякий час зупинився і попросив відро води для обмивання, потім здійснив обмивання і закликав до молитви. Тож він помолився з натовпом. Після того, як він закінчив молитву, він виявив, що хтось відокремився і не приєднався до молитви з натовпом. Тож Пророк (мир йому і благословення) запитав: «О Фулан, що тобі заважає молитися з людьми?» Людина відповіла: «Я в джунубі, а води немає». Потім він пояснив: «Ти просто використовуєш порох». Тоді Пророк (мир йому і благословення) продовжив свою подорож, доки нарешті люди не поскаржилися йому, що вони спраглі. Тож Пророк Тож, мир йому та благословення Аллаха, спитав когось на ім'я Абу Раджа (але Ауф забув) та Алі, наказуючи їм обом: «Ідіть обидва та шукайте води». Тож вони вдвох вирушили, поки не зустріли жінку, яка несла на верблюді мішки з водою. Тож вони вдвох запитали його: «Де тут вода?» Жінка відповіла: «Останній раз я бачила воду в цій (місцевості) зараз». «І наша подорож також для того, щоб шукати води». Тоді вони обидва сказали: «Тоді йдіть». Жінка спитала: «Куди ви йдете?» Обоє відповіли: «На зустріч із Пророком, мир йому і благословення Аллаха». Жінка спитала: «До людини, яку вважають такою, що покинула релігію (Шабі'ї)?» Обоє відповіли: «Так, це той, про кого ви говорите». Потім два сподвижники Пророка пішли з жінкою на зустріч із Пророком, мир йому і благословення Аллаха. Потім вони обидва розповіли про випадок, який щойно стався. Пророк, мир йому і благословення Аллаха, сказав: «Злізьте його з верблюда». Потім Пророк, мир йому і благословення Аллаха, попросив посудину з водою, потім налив їй у рот мішки з водою (що належали жінці), розв'язав мішки та гукнув до натовпу: «Беріть води та пийте, скільки хочете!» Потім він сказав йому: «Ідіть і прийміть душ». Денс встав І жінка спостерігала, що роблять з її водою. Клянусь Аллахом, цей інцидент шокував його, і нас також, ми побачили, що води стало більше порівняно з першим разом. Пророк, мир йому та благословення Аллаха, тоді сказав: «Зберіть (їжу) для нього». Тож люди зібрали їжу у вигляді фініків, борошна, савіку (суміші молока та борошна) для жінки. Потім їжу поклали в тканину, підняли жінку на возик і поставили їжу перед нею. Потім Пророк, мир йому та благословення Аллаха, сказав жінці: «Ти знаєш, що ми анітрохи не зменшили твою воду, але Аллах дав нам пити». Потім жінка повернулася додому до своєї родини, а вони запитали: «О фуляна, що тебе змусило запізнитися?» Жінка відповіла: «Це диво! Я зустріла двох чоловіків, які потім повели мене на зустріч з чоловіком на ім'я Шабі'і, а потім чоловік зробив те й те». «Клянусь Аллахом, він найдивовижніша людина (створив надзвичайну подію) серед цих і цих», – сказала жінка, жестикулюючи середнім і вказівним пальцями до неба, або між небом і землею. Це означало свідчення того, що вона була істинним Посланником Аллаха. Відтоді мусульмани завжди захищали жінку від мушрікінів, і мусульмани не пошкоджували будинок чи житло жінки. Одного разу жінка сказала своєму народові: «Я не думаю, що ці люди відпустили вас навмисно. Ви хочете прийняти іслам?» Тож його народ послухався та прийняв іслам». Абу Абдуллах сказав: «Під Шабі'ї мається на увазі відхід від однієї релігії на користь іншої». Тим часом Абу Алія сказав: «Аш-Шабі'ун – це група Ахлюль Буку, які читають книгу Забур».
ДИСКУСІЯ МІЖ АБУ МУСою ТА АБДУЛЛАХОМ БІН МАСУДОМ ЩОДО ТАЙАМУМА
Імам Бухарі : 332
حَدَّثَنَا بِشْرُ بْنُ خَالِدٍ قَالَ حَدَّثَنَا مُحَمَّدٌ هُوَ غُنْدَرٌ أَخْبَرَنَا شُعْبَةُ عَنْ سُلَيْمَانَ عَنْ أَبِي وَائِلٍ قَالَ قَالَ أَبُو مُوسَى لِعَبْدِ اللَّهِ بْنِ مَسْعُودٍإِذَا لَمْ يَجِدْ الْمَاءَ لَا يُصَلِّي قَالَ عَبْدُ اللَّهِ لَوْ رَخَّصْتُ لَهُمْ فِي هَذَا كَانَ إِذَا وَجَدَ أَحَدُهُمْ الْبَرْدَ قَالَ هَكَذَا يَعْنِي تَيَمَّمَ وَصَلَّى قَالَ قُلْتُ فَأَيْنَ قَوْلُ عَمَّارٍ لِعُمَرَ قَالَ إِنِّي لَمْ أَرَ عُمَرَ قَنِعَ بِقَوْلِ عَمَّارٍ
[Бісир ібн Халід] сказав нам; сказав нам [Мухаммед] - а саме Гундар - сказав нам [Сьюба] від [Сулеймана] від [Абу Ваїля], що [Абу Муса] сказав Абдуллі ібн Мас'уду: «Якщо хтось не знайде води, то він не може молитися». Абдулла відповів: «Якщо я полегшу їм у цій справі, то коли один з них зустріне зиму, він обов'язково скаже щось подібне, а саме: Таямум і молитва». Абу Муса сказав: «Тож я сказав: «Тоді яка позиція слів Аммара до Умара?»
АБДУЛЛА БІН МАСУД ПОЯСНЮЄ СТАВЛЕННЯ ЩОДО ТАЙАМУМА
Імам Бухарі : 333
حَدَّثَنَا عُمَرُ بْنُ حَفْصٍ قَالَ حَدَّثَنَا أَبِي قَالَ حَدَّثَنَا الْأَعْمَشُ قَالَ سَمِعْتُ شَقِيقَ بْنَ سَلَمَةَ قَالَكُنْتُ عِنْدَ عَبْدِ اللَّهِ وَأَبِي مُوسَى فَقَالَ لَهُ أَبُو مُوسَى أَرَأَيْتَ يَا أَبَا عَبْدِ الرَّحْمَنِ إِذَا أَجْنَبَ فَلَمْ يَجِدْ مَاءً كَيْفَ يَصْنَعُ فَقَالَ عَبْدُ اللَّهِ لَا يُصَلِّي حَتَّى يَجِدَ الْمَاءَ فَقَالَ أَبُو مُوسَى فَكَيْفَ تَصْنَعُ بِقَوْلِ عَمَّارٍ حِينَ قَالَ لَهُ النَّبِيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ كَانَ يَكْفِيكَ قَالَ أَلَمْ تَرَ عُمَرَ لَمْ يَقْنَعْ بِذَلِكَ فَقَالَ أَبُو مُوسَى فَدَعْنَا مِنْ قَوْلِ عَمَّارٍ كَيْفَ تَصْنَعُ بِهَذِهِ الْآيَةِ فَمَا دَرَى عَبْدُ اللَّهِ مَا يَقُولُ فَقَالَ إِنَّا لَوْ رَخَّصْنَا لَهُمْ فِي هَذَا لَأَوْشَكَ إِذَا بَرَدَ عَلَى أَحَدِهِمْ الْمَاءُ أَنْ يَدَعَهُ وَيَتَيَمَّمَ فَقُلْتُ لِشَقِيقٍ فَإِنَّمَا كَرِهَ عَبْدُ اللَّهِ لِهَذَا قَالَ نَعَمْ
Нам [Умару ібн Хафшу] розповідали; розповідав нам [мій батько]; розповідав нам [Аль-Амасі]: «Я чув, як [Сякік ібн Салама] казав: «Я колись був поруч з Абдуллою ібн Мас'удом і [Абу Мусою], і Абу Муса сказав йому: «Що ти думаєш, Абу Абдуррахмане, якщо хтось переживає джунуб і не отримує води, що йому робити?» Абдулла відповів: «Він не може молитися, поки не отримає води». Абу Муса сказав: «Як ти відповів на слова [Аммара], коли Пророк, мир йому і благословення Аллаха, сказав йому: «Цього тобі достатньо»? Абдулла: «Хіба ти не знаєш, що Умар не приймає такої думки?» Абу Муса знову сказав: «Ну, давайте залишимо думку Умара!» Але яке ваше ставлення до цього вірша? «Абдулла не зрозумів, що йому сказати, тому сказав: «Якщо ми полегшимо їм цю справу, є побоювання, що якщо вони відчують холод від води, то не захочуть нею користуватися і зроблять таямум». Я сказав Сьякіку: «Єдине, що не подобається Абдуллі, це через це». Він відповів: «Це правда».
РІЗНИЦІ В ДУМКАХ ЩОДО ТАЙАММУМ ПІД ЧАС ДЖУНУБА
Імам Бухарі : 334
حَدَّثَنَا مُحَمَّدُ بْنُ سَلَامٍ قَالَ أَخْبَرَنَا أَبُو مُعَاوِيَةَ عَنْ الْأَعْمَشِ عَنْ شَقِيقٍ قَالَكُنْتُ جَالِسًا مَعَ عَبْدِ اللَّهِ وَأَبِي مُوسَى الْأَشْعَرِيِّ فَقَالَ لَهُ أَبُو مُوسَى لَوْ أَنَّ رَجُلًا أَجْنَبَ فَلَمْ يَجِدْ الْمَاءَ شَهْرًا أَمَا كَانَ يَتَيَمَّمُ وَيُصَلِّي فَكَيْفَ تَصْنَعُونَ بِهَذِهِ الْآيَةِ فِي سُورَةِ الْمَائِدَةِ{ فَلَمْ تَجِدُوا مَاءً فَتَيَمَّمُوا صَعِيدًا طَيِّبًا }فَقَالَ عَبْدُ اللَّهِ لَوْ رُخِّصَ لَهُمْ فِي هَذَا لَأَوْشَكُوا إِذَا بَرَدَ عَلَيْهِمْ الْمَاءُ أَنْ يَتَيَمَّمُوا الصَّعِيدَ قُلْتُ وَإِنَّمَا كَرِهْتُمْ هَذَا لِذَا قَالَ نَعَمْ فَقَالَ أَبُو مُوسَى أَلَمْ تَسْمَعْ قَوْلَ عَمَّارٍ لِعُمَرَ بَعَثَنِي رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فِي حَاجَةٍ فَأَجْنَبْتُ فَلَمْ أَجِد الْمَاءَ فَتَمَرَّغْتُ فِي الصَّعِيدِ كَمَا تَمَرَّغُ الدَّابَّةُ فَذَكَرْتُ ذَلِكَ لِلنَّبِيِّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فَقَالَ إِنَّمَا كَانَ يَكْفِيكَ أَنْ تَصْنَعَ هَكَذَا فَضَرَبَ بِكَفِّهِ ضَرْبَةً عَلَى الْأَرْضِ ثُمَّ نَفَضَهَا ثُمَّ مَسَحَ بِهِمَا ظَهْرَ كَفِّهِ بِشِمَالِهِ أَوْ ظَهْرَ شِمَالِهِ بِكَفِّهِ ثُمَّ مَسَحَ بِهِمَا وَجْهَهُ فَقَالَ عَبْدُ اللَّهِ أَفَلَمْ تَرَ عُمَرَ لَمْ يَقْنَعْ بِقَوْلِ عَمَّارٍوَزَادَ يَعْلَى عَنْ الْأَعْمَشِ عَنْ شَقِيقٍ كُنْتُ مَعَ عَبْدِ اللَّهِ وَأَبِي مُوسَى فَقَالَ أَبُو مُوسَى أَلَمْ تَسْمَعْ قَوْلَ عَمَّارٍ لِعُمَرَ إِنَّ رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ بَعَثَنِي أَنَا وَأَنْتَ فَأَجْنَبْتُ فَتَمَعَّكْتُ بِالصَّعِيدِ فَأَتَيْنَا رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فَأَخْبَرْنَاهُ فَقَالَ إِنَّمَا كَانَ يَكْفِيكَ هَكَذَا وَمَسَحَ وَجْهَهُ وَكَفَّيْهِ وَاحِدَةً
Розповів нам [Мухаммед ібн Салам] сказав; повідомив нам [Абу Муавія] від [Аль-Амасі] від [Сьякіка] він сказав: «Якось я сидів з Абдуллою ібн Масудом та [Абу Мусою аль-Асіарі].» Тоді Абу Муса сказав йому: «Якщо хтось пережив джунуб і не отримав води протягом місяця, чи виконував би він таяммум і молився? А що ти думаєш про цей вірш у сурі Аль-Маїда, вірш 6: «(Якщо ви не отримаєте води, то моліться на добрій (чистій) землі)»? Абдуллах, «Якби їм було надано полегшення в цій справі, можливо, в майбутньому, якщо хтось із них охолоне від води, він виконає таяммум на землі». Сякік запитав: «Хіба тобі не подобається ця проблема через це?» Він відповів: «Так». Тоді Абу Муса сказав: «Хіба ти не чув, як [Аммар] сказав Умару: «Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) послав мене з дорученням, я був джунубом і не отримав води. Тож я котився по землі, як тварина, що котиться, і сказав: «Насправді, цього тобі достатньо, якщо ти це зробиш». Потім Пророк, мир йому і благословення Аллаха, вдарив по долоні». «…поклав руку на землю та струсив її, потім потер тильну сторону правої долоні долонею лівої руки або тильну сторону лівої долоні долонею правої руки, а потім витер обличчя». Абдулла сказав: «Хіба ти не знаєш, що Умар не приймає думки Аммара?» [Я'ла] додав від [Аль-А'масі] від [Сьякіка]: «Я був з Абдуллою та Абу Мусою. Потім [Абу Муса] сказав: «Хіба ти не чув, що [Аммар] сказав Умару? Воістину, Посланник Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) послав мене і тебе, потім я пережив джунуб, і я скотив по землі. Потім ми бачимо, як Пророк, мир йому і благословення, розповідає йому про це. Потім він сказав: «Насправді, ти можеш просто зробити це». Потім він вдарив долонями об землю, потім один раз витер обличчя та долоні».
ПРОРОК НАКАЗАВ ТАЙАММУМ, КОЛИ НЕ БУЛО ВОДИ ДЛЯ ДЖАНАБАТСЬКОЇ ВАННИ
Імам Бухарі : 335
بَاب حَدَّثَنَا عَبْدَانُ قَالَ أَخْبَرَنَا عَبْدُ اللَّهِ قَالَ أَخْبَرَنَا عَوْفٌ عَنْ أَبِي رَجَاءٍ قَالَ حَدَّثَنَا عِمْرَانُ بْنُ حُصَيْنٍ الْخُزَاعِيُّأَنَّ رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ رَأَى رَجُلًا مُعْتَزِلًا لَمْ يُصَلِّ فِي الْقَوْمِ فَقَالَ يَا فُلَانُ مَا مَنَعَكَ أَنْ تُصَلِّيَ فِي الْقَوْمِ فَقَالَ يَا رَسُولَ اللَّهِ أَصَابَتْنِي جَنَابَةٌ وَلَا مَاءَ قَالَ عَلَيْكَ بِالصَّعِيدِ فَإِنَّهُ يَكْفِيكَ
Розділ. Розповів нам [Абдан] сказав, розповів нам [Абдуллах] сказав, розповів нам [Ауф] від [Абу Раджі] сказав, розповів нам [Імран ібн Хушейн Аль Хазаї], що Посланник Аллаха, мир йому і благословення Аллаха, побачив людину, яка була сама і не приєдналася до молитви з людьми, а потім запитав: «О такий-то, що заважає тобі молитися з людьми?» Тож людина відповіла: «О Посланник Аллаха, у мене джунуб, а води немає». Тож Пророк, мир йому і благословення Аллаха, сказав: «Ви обов’язково маєте користуватися землею, і цього вам достатньо».
ІСТОРІЯ ПРО ІСРА-МІРАДЖ І НАКАЗ МОЛИТИСЯ П’ЯТИ РАЗІВ
Імам Бухарі : 336
حَدَّثَنَا يَحْيَى بْنُ بُكَيْرٍ قَالَ حَدَّثَنَا اللَّيْثُ عَنْ يُونُسَ عَنْ ابْنِ شِهَابٍ عَنْ أَنَسِ بْنِ مَالِكٍ قَالَ كَانَ أَبُو ذَرٍّ يُحَدِّثُأَنَّ رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ قَالَ فُرِجَ عَنْ سَقْفِ بَيْتِي وَأَنَا بِمَكَّةَ فَنَزَلَ جِبْرِيلُ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فَفَرَجَ صَدْرِي ثُمَّ غَسَلَهُ بِمَاءِ زَمْزَمَ ثُمَّ جَاءَ بِطَسْتٍ مِنْ ذَهَبٍ مُمْتَلِئٍ حِكْمَةً وَإِيمَانًا فَأَفْرَغَهُ فِي صَدْرِي ثُمَّ أَطْبَقَهُ ثُمَّ أَخَذَ بِيَدِي فَعَرَجَ بِي إِلَى السَّمَاءِ الدُّنْيَا فَلَمَّا جِئْتُ إِلَى السَّمَاءِ الدُّنْيَا قَالَ جِبْرِيلُ لِخَازِنِ السَّمَاءِ افْتَحْ قَالَ مَنْ هَذَا قَالَ هَذَا جِبْرِيلُ قَالَ هَلْ مَعَكَ أَحَدٌ قَالَ نَعَمْ مَعِي مُحَمَّدٌ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فَقَالَ أُرْسِلَ إِلَيْهِ قَالَ نَعَمْ فَلَمَّا فَتَحَ عَلَوْنَا السَّمَاءَ الدُّنْيَا فَإِذَا رَجُلٌ قَاعِدٌ عَلَى يَمِينِهِ أَسْوِدَةٌ وَعَلَى يَسَارِهِ أَسْوِدَةٌ إِذَا نَظَرَ قِبَلَ يَمِينِهِ ضَحِكَ وَإِذَا نَظَرَ قِبَلَ يَسَارِهِ بَكَى فَقَالَ مَرْحَبًا بِالنَّبِيِّ الصَّالِحِ وَالِابْنِ الصَّالِحِ قُلْتُ لِجِبْرِيلَ مَنْ هَذَا قَال هَذَا آدَمُ وَهَذِهِ الْأَسْوِدَةُ عَنْ يَمِينِهِ وَشِمَالِهِ نَسَمُ بَنِيهِ فَأَهْلُ الْيَمِينِ مِنْهُمْ أَهْلُ الْجَنَّةِ وَالْأَسْوِدَةُ الَّتِي عَنْ شِمَالِهِ أَهْلُ النَّارِ فَإِذَا نَظَرَ عَنْ يَمِينِهِ ضَحِكَ وَإِذَا نَظَرَ قِبَلَ شِمَالِهِ بَكَى حَتَّى عَرَجَ بِي إِلَى السَّمَاءِ الثَّانِيَةِ فَقَالَ لِخَازِنِهَا افْتَحْ فَقَالَ لَهُ خَازِنِهَا مِثْلَ مَا قَالَ الْأَوَّلُ فَفَتَحَ قَالَ أَنَسٌ فَذَكَرَ أَنَّهُ وَجَدَ فِي السَّمَوَاتِ آدَمَ وَإِدْرِيسَ وَمُوسَى وَعِيسَى وَإِبْرَاهِيمَ صَلَوَاتُ اللَّهِ عَلَيْهِمْ وَلَمْ يُثْبِتْ كَيْفَ مَنَازِلُهُمْ غَيْرَ أَنَّهُ ذَكَرَ أَنَّهُ وَجَدَ آدَمَ فِي السَّمَاءِ الدُّنْيَا وَإِبْرَاهِيمَ فِي السَّمَاءِ السَّادِسَةِ قَالَ أَنَسٌ فَلَمَّا مَرَّ جِبْرِيلُ بِالنَّبِيِّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ بِإِدْرِيسَ قَالَ مَرْحَبًا بِالنَّبِيِّ الصَّالِحِ وَالْأَخِ الصَّالِحِ فَقُلْتُ مَنْ هَذَا قَالَ هَذَا إِدْرِيسُ ثُمَّ مَرَرْتُ بِمُوسَى فَقَالَ مَرْحَبًا بِالنَّبِيِّ الصَّالِحِ وَالْأَخِ الصَّالِحِ قُلْتُ مَنْ هَذَا قَالَ هَذَا مُوسَى ثُمَّ مَرَرْتُ بِعِيسَى فَقَالَ مَرْحَبًا بِالْأَخِ الصَّالِحِ وَالنَّبِيِّ الصَّالِحِ قُلْتُ مَنْ هَذَا قَالَ هَذَا عِيسَى ثُمَّ مَرَرْتُ بِإِبْرَاهِيمَ فَقَالَ مَرْحَبًا بِالنَّبِيِّ الصَّالِحِ وَالِابْنِ الصَّالِحِ قُلْتُ مَنْ هَذَا قَالَ هَذَا إِبْرَاهِيمُ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ قَالَ ابْنُ شِهَابٍ فَأَخْبَرَنِي ابْنُ حَزْمٍ أَنَّ ابْنَ عَبَّاسٍ وَأَبَا حَبَّةَ الْأَنْصَارِيَّ كَانَا يَقُولَانِ قَالَ النَّبِيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ ثُمَّ عُرِجَ بِي حَتَّى ظَهَرْتُ لِمُسْتَوَى أَسْمَعُ فِيهِ صَرِيفَ الْأَقْلَامِ قَالَ ابْنُ حَزْمٍ وَأَنَسُ بْنُ مَالِكٍ قَالَ النَّبِيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فَفَرَضَ اللَّهُ عَزَّ وَجَلَّ عَلَى أُمَّتِي خَمْسِينَ صَلَاةً فَرَجَعْتُ بِذَلِكَ حَتَّى مَرَرْتُ عَلَى مُوسَى فَقَالَ مَا فَرَضَ اللَّهُ لَكَ عَلَى أُمَّتِكَ قُلْتُ فَرَضَ خَمْسِينَ صَلَاةً قَالَ فَارْجِعْ إِلَى رَبِّكَ فَإِنَّ أُمَّتَكَ لَا تُطِيقُ ذَلِكَ فَرَاجَعْتُ فَوَضَعَ شَطْرَهَا فَرَجَعْتُ إِلَى مُوسَى قُلْتُ وَضَعَ شَطْرَهَا فَقَالَ رَاجِعْ رَبَّكَ فَإِنَّ أُمَّتَكَ لَا تُطِيقُ فَرَاجَعْتُ فَوَضَعَ شَطْرَهَا فَرَجَعْتُ إِلَيْهِ فَقَالَ ارْجِعْ إِلَى رَبِّكَ فَإِنَّ أُمَّتَكَ لَا تُطِيقُ ذَلِكَ فَرَاجَعْتُهُ فَقَالَ هِيَ خَمْسٌ وَهِيَ خَمْسُونَ لَا يُبَدَّلُ الْقَوْلُ لَدَيَّ فَرَجَعْتُ إِلَى مُوسَى فَقَالَ رَاجِعْ رَبَّكَ فَقُلْتُ اسْتَحْيَيْتُ مِنْ رَبِّي ثُمَّ انْطَلَقَ بِي حَتَّى انْتَهَى بِي إِلَى سِدْرَةِ الْمُنْتَهَى وَغَشِيَهَا أَلْوَانٌ لَا أَدْرِي مَا هِيَ ثُمَّ أُدْخِلْتُ الْجَنَّةَ فَإِذَا فِيهَا حَبَايِلُ اللُّؤْلُؤِ وَإِذَا تُرَابُهَا الْمِسْكُ
Нам [Ях'я ібн Букайр] сказав, нам [Аль-Лайтсу] передано від [Юнуса] від [Ібн Шихаба] від [Анаса ібн Маліка], який сказав: [Абу Дзар] передав, що Посланник Аллаха, мир йому і благословення Аллаха, сказав: «Коли я був у Мецці, дах мого будинку був відкритий, раптом прийшов ангел Джибріль (мир йому і благословення Аллаха). Потім він відкрив мою скриню та помив її водою із замзаму. Він також приніс туди посудину із золота, що містила мудрість та віру, потім вилив її в мою скриню та знову закрив. Потім він взяв мене за руку та повів на небеса світу. Коли я досяг небес світу, Джибріль (мир йому і благословення Аллаха) сказав ангелу-охоронцю неба: «Відкрий її». «Мир тобі, мир вам, мир вам». Охоронець знову запитав: «Чи був він посланий як посланець?» Джибріль відповів: «Це правда». Коли воно відчинилося і ми дісталися небес світу, у цей час хтось сидів, праворуч від цієї людини була група людей, а також ліворуч. Коли він дивиться на групу людей праворуч від себе, він сміється, а коли дивиться ліворуч, він плаче. Тоді ця людина сказала: «Ласкаво просимо до праведного Пророка та праведних дітей». Я спитав Джибриля: «Хто він?» Джибриль відповів: «Це Адам Алайхіс Салам, а ті, що праворуч і ліворуч від нього, — це духи його нащадків. Ті, що праворуч від нього, є членами раю, а ті, що ліворуч, — членами пекла. Якщо він дивиться праворуч, він сміється, а якщо дивиться ліворуч, він плаче». Потім мене взяли на друге небо, тоді Джибриль сказав охоронцю, що він охоронець першого неба. Анас сказав: «Потім Пророк, мир йому та благословення Аллаха, згадав, що на рівні небес він зустрів Адама, Ідріса, Мусу, Ісу та Ібрагіма, нехай Аллах благословить їх. Він не розповів мені про їхнє місцезнаходження на цьому небі, окрім того, що він зустрів Адама на небесах світу, а Ібрагіма на шостому небі». Анас продовжив: «Коли Джибріл йшов з Пророком, мир йому та благословення Аллаха, він пройшов повз Ідріса. Тоді Ідріс сказав: «Ласкаво просимо до праведного Пророка та праведного брата». Я спитав Джибріля: «Хто він?» Джибріл відповів: «Це Ідріс». Потім я пройшов повз Мусу, він сказав: «Ласкаво просимо до праведного Пророка та праведних братів». Я спитав Джибріля: «Хто він?» Джибріл відповів: «Це Муса». Потім я пройшов повз Ісу, і він сказав: «Ласкаво просимо, праведний брате та праведний пророке». Я спитав Джибриля: «Хто він?» Джибриль відповів: «Це Іса». Потім я пройшов повз Ібрагіма, і він сказав: «Ласкаво просимо до праведного пророка та праведних дітей». Я спитав Джибриля: «Хто він?» Джибриль відповів: «Це Ібрагім, мир йому і благословення Аллаха». Ібн Шихаб сказав: «Ібн Хазм повідомив мені, що Ібн Аббас та Абу Хаббах аль-Ансарі сказали: «Пророк, мир йому і благословення Аллаха, сказав: «Потім я був мірадж, доки не дійшов до місця, де почув звук письма». Ібн Хазм сказав: «Анас ібн Малік сказав: «Пророк, мир йому і благословення Аллаха, сказав: «Тоді Аллах азза ва Джалла наказав моїй уммі молитися п’ятдесят разів. Тож я дотримувався цього наказу, поки не зустрів Мусу, тоді він запитав: «Що Аллах наказав вашій уммі?» Я відповів: «Моліться п’ятдесят разів». Потім він сказав: «Поверніться до свого Господа, бо ваш народ не зможе цього зробити!» Тож я повернувся, і Аллах зменшив це вдвічі. Потім я повернувся до Муси і сказав, що Аллах зменшив це вдвічі. Потім я повернувся до Аллаха, і Аллах знову зменшив це вдвічі». Потім я повернувся до Муси, і він сказав: «Поверніться до свого Господа, бо ваш народ все одно не зможе цього зробити». Тож я повернувся до Аллаха, і Аллах сказав: «Ці п’ять замінюють п’ятдесят. Більше жодних змін з мого боку!» Тож я повернувся до Муси, і він знову сказав: «Повернися до свого Господа!» Я сказав: «Мені соромно за мого Господа». Потім Джибріль повів мене, аж поки я не дістався до Сідратуль-Мунтаха, яка була вкрита кольорами, яких я не знав. Потім мене підняли на небеса, де виявилося, що там багато куполів з перлів, а земля була зроблена з мускусної олії.
ПЕРШИЙ РАЗ ОБОВ'ЯЗКОВО МОЛИТВА ДВА РАКААТ ПРИ ПРОЖИВАННІ АБО ПОДОРОЖІ
Імам Бухарі : 337
حَدَّثَنَا عَبْدُ اللَّهِ بْنُ يُوسُفَ قَالَ أَخْبَرَنَا مَالِكٌ عَنْ صَالِحِ بْنِ كَيْسَانَ عَنْ عُرْوَةَ بْنِ الزُّبَيْرِ عَنْ عَائِشَةَ أُمِّ الْمُؤْمِنِينَ قَالَتْفَرَضَ اللَّهُ الصَّلَاةَ حِينَ فَرَضَهَا رَكْعَتَيْنِ رَكْعَتَيْنِ فِي الْحَضَرِ وَالسَّفَرِ فَأُقِرَّتْ صَلَاةُ السَّفَرِ وَزِيدَ فِي صَلَاةِ الْحَضَرِ
Нам передали, що [Абдуллах ібн Юсуф] сказав: [Малік] передав нам від [Саліха ібн Кайсана] від [Урви ібн аз Зубайра] від [Аїші], матері правовірних, яка сказала: «Аллах зробив молитву обов’язковою, і перша з її обов’язкових молитов – це два ракаати, чи то вдома, чи під час подорожі. Потім це положення було зроблено для молитви в дорозі (під час подорожі), і це було знову додано для молитви вдома».
ЖІНКАМ З МЕНСТРУАЦІЄЮ ТА ТАЄМНОСТЮ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ УЧАСТИ НА ІД-МОЛИТВІ
Імам Бухарі : 338
حَدَّثَنَا مُوسَى بْنُ إِسْمَاعِيلَ قَالَ حَدَّثَنَا يَزِيدُ بْنُ إِبْرَاهِيمَ عَنْ مُحَمَّدٍ عَنْ أُمِّ عَطِيَّةَ قَالَتْأُمِرْنَا أَنْ نُخْرِجَ الْحُيَّضَ يَوْمَ الْعِيدَيْنِ وَذَوَاتِ الْخُدُورِ فَيَشْهَدْنَ جَمَاعَةَ الْمُسْلِمِينَ وَدَعْوَتَهُمْ وَيَعْتَزِلُ الْحُيَّضُ عَنْ مُصَلَّاهُنَّ قَالَتْ امْرَأَةٌ يَا رَسُولَ اللَّهِ إِحْدَانَا لَيْسَ لَهَا جِلْبَابٌ قَالَ لِتُلْبِسْهَا صَاحِبَتُهَا مِنْ جِلْبَابِهَاوَقَالَ عَبْدُ اللَّهِ بْنُ رَجَاءٍ حَدَّثَنَا عِمْرَانُ حَدَّثَنَا مُحَمَّدُ بْنُ سِيرِينَ حَدَّثَتْنَا أُمُّ عَطِيَّةَ سَمِعْتُ النَّبِيَّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ بِهَذَا
Нам [Муса ібн Ісмаїл] сказав, нам [Язід ібн Ібрагім] сказав від [Мухаммада] від [Умму Атія] сказала: «Нам наказали вивести менструуючих (жінок) та жінок, які перебували в усамітненні протягом двох свят, щоб вони могли бачити мусульманську громаду та молитися за них, і тримати менструуючих жінок подалі від їхнього місця молитви». Тоді одна жінка сказала: «О Посланник Аллаха, чи є серед нас хтось, хто не має хустки?» Він відповів: «Нехай його друг позичить йому свій хіджаб». [Абдулла ібн Раджа] сказав, сказав нам [Імран] сказав нам [Мухаммад ібн Сірін] сказав нам [Умму Атія]: «Я чув, як Пророк, мир йому і благословення Аллаха, сказав щось подібне».
ДЖАБІР ПРАКТИКУЄ МОЛИТВУ З ОДНІМ ПОКРИТОМ
Імам Бухарі : 339
حَدَّثَنَا أَحْمَدُ بْنُ يُونُسَ قَالَ حَدَّثَنَا عَاصِمُ بْنُ مُحَمَّدٍ قَالَ حَدَّثَنِي وَاقِدُ بْنُ مُحَمَّدٍ عَنْ مُحَمَّدِ بْنِ الْمُنْكَدِرِ قَالَ صَلَّى جَابِرٌفِي إِزَارٍ قَدْ عَقَدَهُ مِنْ قِبَلِ قَفَاهُ وَثِيَابُهُ مَوْضُوعَةٌ عَلَى الْمِشْجَبِ قَالَ لَهُ قَائِلٌ تُصَلِّي فِي إِزَارٍ وَاحِدٍ فَقَالَ إِنَّمَا صَنَعْتُ ذَلِكَ لِيَرَانِي أَحْمَقُ مِثْلُكَ وَأَيُّنَا كَانَ لَهُ ثَوْبَانِ عَلَى عَهْدِ النَّبِيِّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ
Нам [Ахмаду ібн Юнусу] розповідали, нам розповідали [Ашиму ібн Мухаммаду], мені розповідали [Вакіду ібн Мухаммаду] від [Мухаммада ібн Аль-Мункадіра], який сказав: «Джабір молився, одягнувши саронг, який він пов’язував навколо шиї, а одяг вішав на вішалку. Тоді хтось сказав йому: «Чому ти молишся в одязі?» [Джабір ібн Самура] відповів: «Я зробив це для того, щоб такі дурні люди, як він, могли це побачити. Ти. Тому що за часів Пророка, мир йому і благословення Аллаха, ні в кого з нас не було двох одяг!»
ДЖАБІР ПОБАЧИВ, ЩО ПРОРОК МОЛИТИСЯ В ОДНІЙ ПОКЛАТНІ
Імам Бухарі : 340
حَدَّثَنَا مُطَرِّفٌ أَبُو مُصْعَبٍ قَالَ حَدَّثَنَا عَبْدُ الرَّحْمَنِ بْنُ أَبِي الْمَوَالِي عَنْ مُحَمَّدِ بْنِ الْمُنْكَدِرِ قَالَ رَأَيْتُ جَابِرَ بْنَ عَبْدِ اللَّهِيُصَلِّي فِي ثَوْبٍ وَاحِدٍ وَقَالَ رَأَيْتُ النَّبِيَّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ يُصَلِّي فِي ثَوْبٍ
Нам [Мутаррифу Абу Мушабу] передали, нам передали [Абдуррахману ібн Абу Аль-Мавалі] від [Мухаммеда ібн Аль-Мункадіра], який сказав: «Я бачив [Джабіра ібн Абдуллу], як він здійснював молитву, одягнений в один одяг. Потім він сказав: «Я одного разу бачив, як Пророк, мир йому і благословення Аллаха, молився, одягнений в (в один) одяг».
